Нігоян Сергій Гагікович

Сергій Нігоян - перший загиблий герой "Небесної сотні" Майдану

Нігоян Сергій Гагікович (народився 2 серпня 1993 в с. Березнуватівка Солонянського району Дніпропетровської області), один з учасників євромайдану в Києві, перший загиблий під час протистоянь на вулиці Грушевського, Герой України.

Подвиг Сергія Нігояна.

Сергій Нігоян став першим загиблим героєм "Небесної сотні", когорти патріотів, які віддали своє життя на Евромайдані, "Може, я і наївний. Але я вважаю, що зло не має перемагати", - говорив нікому невідомий Нігоян Сергій Гагікович, коли 30 листопада 2013 київський "Беркут" жорстоко розігнав студентів, присутніх на Майдані в рамках мирної акції на підтримку євроінтеграції України.

Сергій Нігоян про себе

Жорстокість "Беркуту" 30 листопада шокувала всю Україну. "За що ви побили наших українських дітей?", - буквально кричали соцмережі, форуми, блоги. На акцію протесту в Києві 8 грудня 2013 на підтримку побитих "Беркутом" студентів на київський Майдан вийшло понад 1 млн. людей. Світ був шокований.

Акція протесту у Києві 8 грудня 2013 року

Сергій Нігоян був серед тих, хто вирішив залишитися на площі після мітингу 8 грудня і добровільно увійшов до "Самооборони Майдану", без зброї охороняючи вхід біля Лядських воріт чергуючи з вірменським прапором і вночі і вдень протягом 1.5 місяців, щоб влада знову не розігнали Майдан.

Сергій Нігоян, можливо, залишився б нікому невідомим українським патріотом, одним з багатьох тисяч активістів Євромайдану, якби не його смерть, яка вдруге глибоко шокувала Україну. За переконання тепер влада посміла не тільки бити палицями і ногами, а й вбивати людей.

З цього моменту Майдан у Києві перейшов у революцію по всій Україні: мітингувальники 23 січня захопили ОДА у Львові, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, будівлю облради в Черкасах. Стара влада була безсила зупинити мільйони людей, обурених тим, що так безжально і цинічно вбивають молодь України.

Так смерть 4-х невідомих нікому українців стала імпульсом для розвитку революції і краху режиму, який впав після втечі Януковича з ніч з 23 на 24 лютого 2014 р. з Межигір'я.

Дивовижний зв'язок: 22 січня в Києві в боротьбі за свободу України першими загинули вірменин Сергій Нігоян, потім білорус з Білої Церкви (родом з Гомеля) Михайло Жізневський, українці Роман Сеник та Юрій Вербицький. У соцмережах писали в той час: "Це не випадковість".

Нагороди Сергія Нігояна.

21 листопада 2014 року - звання "Герой України" з присудженням ордена "Золота зірка" (посмертно) за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних принципів демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народові, виявлені під час Революції гідності.

Червень 2015 року - медаль Української православної церкви Київського патріархату "За жертовність і любов до України" (посмертно).

Цікаве про Сергія Нігояна.

Ніколи у своєму житті Сергій Нігоян не був прихильником будь-якої політичної партії. Свою участь в Революції гідності він пояснив так: "Зрозумів, що повинен бути за Майдан". В одному зі своїх інтерв'ю, які Нігоян Сергій дав незадовго до загибелі, він також говорив, що "не зміг спокійно спостерігати, як "Беркут" побив студентів, таких же громадян, студентів, як і я", додаючи при цьому, що буде стояти на Майдані до останнього, причому в перших його рядах. "8 грудня вже був тут. Почав шукати своїх з Дніпропетровська, але так і не знайшов. Знайшов з Кривого Рогу, але мені сказали, що вони від партії "Батьківщина", тому не мають права прихистити мене. Знайшов хлопців з Івано-Франківська та Львова. Вони і дали мені притулок", - розповідав Нігоян Сергій Гагікович.

Незважаючи на те, що Сергій Нігоян народився і виріс у родині вірмен, він прекрасно володів українською мовою, любив, цінував і поважав Україну, а також був її справжнім патріотом. На доказ цього можна навести вищевказане інтерв'ю Нігояна Сергія, в якому він також прочитав на пам'ять вірш, написаний Тарасом Шевченком, під назвою "Кавказ".

Святослав Вакарчук про Сергія Нігояна

Батьки Сергія Нігояна переїхали до Дніпропетровської області за рік до його народження, з Нагірного Карабаху, рятуючись від війни. Батько загиблого, в одному зі своїх інтерв'ю зізнався, що намагався відмовити сина від поїздки на Майдан, однак той не послухав батька, і все ж поїхав. Односельці сім'ї Нігояна згадують Сергія, як спокійного, добре вихованого, нормального хлопця, який ніколи нікому не відмовляв у допомозі.

Примітно, що досі не існує офіційних даних про те, що саме Сергій Нігоян став першою людиною, яка загинула під час Революції гідності. Деякі експерти припускають, що ним міг стати львів'янин Юрій Вербицький, який був викрадений 21 січня 2014, і знайдений мертвим на наступний день в околицях української столиці. Проте про смерть Нігояна Сергія громадськість дізналася першою, тому саме його прийнято вважати першою жертвою Майдану.

Сергій Нігоян Сергій Гагікович в соціальних мережах.

Сергій Нігоян був молодий і красивий, і, як більшість представників цього покоління, звичайно ж, мав персональні сторінки в соціальних мережах.

Вже після загибелі Нігояну Сергію в соціальній мережі "Вконтакте" було відкрито 5 спільнот, присвячених його світлій пам'яті.

У соціальній мережі "Однокласники" представлена ​​лише одна схожа група:

Біографія Сергія Нігояна.

2011 рік - Сергій після закінчення 9 класів середньої школи вступив до Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання;

2012 рік - посів третє місце на чемпіонаті Дніпродзержинська з кіокушинкай карате, яким активно займався з самого дитинства;

2013 рік - був відрахований з коледжу за систематичні прогули;

8 грудня 2013 року - став активним учасників Євромайдану;

на початку січня 2014 приїжджав додому, і, трохи відпочивши, знову повернувся на Майдан, відстоювати права українців, незважаючи на вмовляння батьків;

22 січня 2014 Сергій Нігоян загинув від поранення свинцевою картеччю, під час подій, що відбувалися неподалік стадіону Динамо в Києві на вулиці Грушевського. Його смерть була зафіксована в 6:30 ранку за київським часом;

26 січня 2014 відбувся похорон Нігояна Сергія в його рідному селі Березнуватівка. На ньому були присутні односельці, представники вірменської громади, священнослужителі як вірменської, так і української церкви. У багатьох містах України пройшли молебні і запалювання свічок в пам'ять про Сергія Нігояна.

Незабаром після його загибелі Союз вірмен України відправив запит до Міністерства внутрішніх справ України для з'ясування обставин загибелі.

А ще за кілька днів Галина Литвиненко, заступник голови Радомишльської райради (Житомирська область), на своїй сторінці в соціальній мережі "Фейсбук" прокоментувала фото Нігояна, біля яких була приписка, що загиблий нібито був членом якоїсь "терористичної організації". "Такого навіть не шкода! Земля йому каменем", - написала вона. Дане повідомлення викликало шквал критики, причому не тільки у простих українців, а й у багатьох високопоставлених осіб, і досить скоро чиновниця видалила своє повідомлення.

Вшанування пам'яті Сергія Нігояна.

У вірменському місті Спітаку площа імені Віктора Януковича була перейменована на честь Сергія Нігояна. Але, на жаль, зроблено це було неофіційно. Тоді всього лише група активістів наклеїла на таблички з назвою площі власноруч зроблені наклейки з написом "Площа Сергія Нігояна". При цьому напис був зроблений, як вірменською, так і українською мовами.

27 березня 2014 24 сесія Бережанської міської адміністрації перейменувала вулицю Галана у Бережанах на вулицю Сергія Нігояна.

28 січня 2015 року рішенням Дніпропетровської міської адміністрації проспект Калініна в місті Дніпропетровськ був перейменований на проспект Сергія Нігояна.

У рідному селі Сергія була відкрита пам'ятна дошка на його честь, а також названа центральна алея.

У липні 2014 року в Березнуватівці Нігояну був відкритий пам'ятник.

У 2014 році у Києві на на стіні будинку, розташованому по вулиці Михайлівській, 24-26, що неподалік від скверу Небесної сотні, художник з Лісабона Алешандре Фарту зробив величезний малюнок-графіті з портретом Сергія Нігояна.

Пам'ять вбитого на Грушевського дніпропетровця "увічнили" на білборді. У Павлограді також згадали про Сергія Нігояна

Український художник Сергій Радкевич створив дві роботи на тему протестів на Майдані, одну з яких присвятив Сергію Нігояну, загиблому під час зіткнень на вулиці Грушевського. Розпис називається "Сергій Нігоян. Вірменський мотив. Упокой".

Друга робота називається "Упокій". Вона знаходиться в львівській галереї "Дзиґа".

"Робота засуджує спрямовану і навмисну ​​агресію проти людського тіла, а також підкреслює абсурдність використання "людей-цілей" у військових навчаннях, адже вони, будучи неживими, несуть в собі ознаки живих суб'єктів і згодом перетворюються в реальних жертв. Розпис "Упокой" створений в пам'ять про тих, хто постраждав від свідомого насильства з боку влади", - каже художник.

У селі Березнуватівка встановили пам'ятну дошку Сергію Нігояну, який загинув на Майдані. Пам'ятний знак встановили також в школі, де він навчався.

Як часто користувачі Яндекс з України шукають інформацію про Сергія Нігояна в пошуковій системі?

Кількість запитів Сергій Нігоян в Яндекс у вересні 2015

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Сергій Нігоян" 378 разів.

Кількість запитів Сергій Нігоян за останні два роки

А згідно з цим графіком, можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекс до запиту "Сергій Нігоян" за останні два роки:

найвищий інтерес з даного запиту був зафіксований у січні 2014 (близько 17,3 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в березні 2015 року (близько 168 запитів);

Слід зазначити, що аж до травня 2014 року, запит "сергій Нігоян" в пошуковій системі Яндекс взагалі не вводився протягом попередніх двох років.