Кульчицький Сергій Петрович

Сергій Кульчицький: генерал і кумир Нацгвардії України, загиблий в АТО

Кульчицький Сергій Петрович народився 19 грудня 1963 року в місті Веймар, НДР. Генерал-майор, керівник Управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України, що загинув 29 травня 2014 в Слов'янську в зоні АТО, Герой України.

Подвиг Сергія Кульчицького.

У долі Сергія Кульчицького дивно все:

його молодість пройшла в період СРСР на території РРФСР: закінчив Усурійське Суворовське військове училище, потім в 1985 Далекосхідне ВОКУ в Благовєщенську, служба в знаменитій 61-й Кіркінеській бригаді морської піхоти Північного флоту, чиї піхотинці воювали в Єгипті і Сирії, на Кубі та в Анголі, Ефіопії та Гвінеї-Бісау, а також в низці інших гарячих точок землі;

з розпадом СРСР його Батьківщиною стала незалежна Україна, на захист якої він став з перших днів АТО і російської агресії. Будучи начальником Управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України, зумів у першому підготовленому ним батальйоні поставити в один стрій і колишніх "беркутівців", і колишніх "майданівців", сам повів їх у бій в найгарячішу точку - м. Слов'янськ Донецької області (опорна база Гіркіна-Стрєлкова), де і було зупинено просування сепаратистів;

за словами воїнів АТО, Кульчицький - один із небагатьох генералів України, в чиєму професіоналізмі не сумнівався ніхто, він жорстко азпобігав будь-яким проявам зрадництва, нехлюйства і непрофесіоналізму військових;

Сергій Кульчицький у гвинтокрилі

воював не в штабі, а на передовій, загинув як солдат 29 травня 2014 під час збройного конфлікту на Сході України в результаті збиття його гвинтокрила Мі-8 з ПЗРК поблизу гори Карачун;

військові і політики, які особисто були знайомі з Кульчицьким, переконані, що якби генерал залишився в живих, він би зміг кардинально змінити хід антитерористичної операції на Сході України;

загибель генерала Сергія Кульчицького не була випадковою. Терористи ДНР оголосили за нього (живого чи мертвого) нагороду в 4 млн. доларів США. Жодного разу більше за жодного з політиків і військових України бойовики не призначали такої винагороди. Кульчицький знав про небезпеку, яка йому загрожувала, але зону АТО і своїх солдат не покинув;

РДГ противника, що збила гвинтокрил з Кульчицьким, була знищена його 1-м батальйоном Нацгвардії через кілька днів після загибелі генерала.

Нагороди Сергія Кульчицького.

20 червеня 2014 року - звання Герой України, з присвоєнням ордена «Золота Зірка», за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені при захисті державного суверенітету України;

20 серпня 2008 року - Орден Богдана Хмельницького III ступеня, за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки української держави, виняткове виконання військових і службових обов'язків, високий професіоналізм;

28 травня 1999 - Орден «За мужність» ІІІ ступеня за особисту мужність, виявлену під час ліквідації наслідків повені у Закарпатській області, зразкове виконання службових обов'язків;

Відомчі відзнаки Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі «За відзнаку в службі» I і II ступеня, медалі «За сумлінну службу» I ступеня і «15 років МВС України», медаль «10 років Збройним силам України»;

Заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «15 років військовій розвідці України»;

Медалі СРСР «За відзнаку на військову службу», «70 років Збройних сил СРСР», «За бездоганну службу» III ступеня.

Цікаві факти про генерал-майора Кульчицького, як про людину, керівника і офіцера.

Сергій Петрович Кульчицький

Всі ті, кому будь-коли пощастило спілкуватися з Сергієм Кульчицьким, згадують про нього як про великодушну, правильну, хоч і досить строгу людину. Те, як поводився Кульчицький, не відповідало звичним канонам поведінки генерала. Один з хлопців, який знаходився під військовою опікою Кульчицького, розповів, що коли підрозділ заїхав в населений пункт Нові Петрівці, їм довелося розташовуватися в наметах. Однак дув дуже сильний вітер, який просто виривав кілочки, які й кріпили намети біля землі. «Кульчицький схопив кувалду і давай разом з нами забивати кілочки в землю. Ми намагалися забрати у нього кувалду: незручно, все-таки генерал. «Та нормально, - відмахнувся Сергій Петрович. - Хлопці, давайте швидше, а то вітер намети віднесе», - згадує очевидець.

Ірина Капровська про Сергія Кульчицького

Інші товариші по службі згадують генерала як струнку, підтягнуту людину, з офіцерською, просто залізною витримкою. Але при цьому, зазначають вони, в ньому завжди було багато людяності. Так, наприклад, один з бійців згадує наступне:

«Сергій Петрович міг підійти до будь-якого бійця і запитати: «У тебе все нормально? Може, допомога потрібна?». Наприклад, мені ніяк не могли підібрати взуття. Ну не шиють для солдатів черевики 49 розміру! Сергій Петрович заспокоїв: «Тобі замовимо окремо. Люди вже працюють». Я аж рот розкрив від подиву: генерал переживає, щоб боєць був взутий! Коли нам привезли форму і крапові берети, а це було пізно вночі, Кульчицький особисто контролював, щоб одяг підійшов за розміром кожному».

Батальйон імені Сергія Кульчицького

Товариші по службі генерала Кульчицького відзначають, що він прикладав всі можливі зусилля для того, щоб навчити хлопців, яких йому довірили, всьому, що він знає сам.

«Уявляєте картину? Підходить до рядового генерал, опускається поруч на коліна і починає вчити стріляти з кулемета! Сергій Петрович особисто навчав солдат метати гранати, стріляти лежачи, розвантажуватися з транспорту, ставити «секрети»... Генерал валявся з нами у бруді, повзав по мокрій траві. Щоб зробити з нас хороших бійців, залучив найкращих інструкторів. Кульчицький вкладав у нас душу, і це було видно», - згадують хлопці.

1-му батальйону Нацгвардії України, який особисто навчав Кульчицький, було присвоєно його ім'я.

Генерал-майор Кульчицький у соціальних мережах.

За час свого життя Сергій Кульчицький був зареєстрований у соціальній мережі «Однокласники». До речі, незважаючи на високий війсковий ранг, сторінка перебувала у відкритому доступі.

Однак незабаром після загибелі сторінка Сергія Кульчицького зникла з цієї соціальної мережі. Судячи з усього, він не був зареєстрований в Вконтакте і Facebook.

Біографія Сергія Кульчицького.

Сергій Кульчицький

Сергій Петрович Кульчицький народився на території сучасної Німеччини в сім'ї військового;

в 1981 році закінчив Усурійське Суворовське військове училище;

в 1985 році - Далекосхідне вище загальновійськове командне училище ім. Маршала Радянського Союзу К. К. Рокоссовського, з відзнакою;

проходив службу в 61-й Кіркінеській бригаді морської піхоти Північного флоту;

після розпаду СРСР переїхав жити на територію України;

проходив службу в Національній гвардії України;

в 2003 році закінчив навчання в Академії оборони, незабаром дослужився до командира бригади Внутрішніх військ;

в 2012 році обійняв посаду начальника бойової та спеціальної підготовки ГУ ВВ МВС України.

Ірина Кульчицька

Сергій Кульчицький був одружений, виховував сина. На сьогоднішній день його невістка, Ірина Кульчицька, займає посаду заступника командира третій роти 1-го батальйону нової патрульної поліції міста Львів.

Загибель і місце поховання генерала Кульчицького.

Могила Сергія Кульчицького на Личаківському цвинтарі Львова

Сергій Кульчицький загинув 29 травня 2014 під час військових дій неподалік від населеного пункту Слов'янськ, Донецької області. Він повертався разом з бійцями з українського блокпоста після успішного виконання бойового завдання з доставки вантажу. У цей момент терористи випустили по вертольоту МІ-8 ракету, сховавшись в селі Билбасівка, неподалік від Слов'янська.

Генерал-майор Кульчицький похований на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Сергія Кульчицького в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом «Сергій Кульчицкий» 96 разів.

А згідно з іншим графіком, можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекс до запиту «сергей Кульчицький» за останні два роки:

найвищий інтерес з даного запиту був зафіксований в травні 2014 (близько 11,4 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в березні 2014 (близько 40 запитів).