Медаль «За відвагу»

Медаль "За відвагу" - радянська державна нагорода, заснована для нагородження за проявлені особисті відвагу і мужність при захисті своєї батьківщини і під час виконання свого військового обов'язку.

Історія нагороди Медаль "За відвагу".

Медаль "За відвагу" була заснована в Радянському Союзі у 1938 році відповідним указом Президії Верховної Ради від 17 жовтня.

З положення про нагороду виходить, що дана медаль була заснована з метою нагородження за проявлені особисті відвагу і мужність при виконанні свого військового обов'язку і при захисті соціалістичної Вітчизни;

медаллю "За відвагу" нагороджувалися військовослужбовці Червоної армії, Військово-морського флоту, внутрішніх і прикордонних військ, а також інші громадяни СРСР;

ця нагорода була вищою медаллю в нагородній системі Радянського Союзу;

серед перших, хто був нагороджений медаллю "За відвагу" - прикордонники П. Григор'єв і Н. Гуляев. До нагороди вони були представлені за затримання у озера Хасан групи диверсантів противника;

до початку Великої Вітчизняної війни в Радянському Союзі за проявлені відвагу і мужність при охороні державних кордонів, а також за відвагу і мужність, проявлені в ході радянсько-фінської війни, медаллю "За відвагу" нагородили близько 26 тисяч радянських військовослужбовців;

під час Великої Вітчизняної війни, в період з 1941 по 1945 роки, даною медаллю було нагороджено понад 4 мільйони осіб;

з моменту своєї появи в нагородній системі Радянського Союзу медаль "За відвагу" користувалася особливою повагою серед фронтовиків - її цінували тому, що нагороджувалися даною відзнакою виключно за прояв в бою особистої хоробрості. Це є головною відмінністю медалі "За відвагу" від ряду інших орденів і медалей, які часто вручалися з формулюванням "за участь";

медаллю "За відвагу" нагороджували, переважно, осіб сержантського і рядового складу, однак при цьому нею нагороджувалися і офіцери - в більшості випадків офіцери молодшої ланки;

бійці, які воювали в штрафних частинах Робітничо-Селянської Червоної армії, позбавлялися нагород і військового звання на час відбування покарання в складі "штрафників" - вони відновлювалися після звільнення. При цьому бійці штрафних підрозділів РСЧА за проявлені героїзм і мужність могли бути нагороджені, і практично всі нагороди, отримані "штрафниками", були медалями "За відвагу".

Про це, зокрема, говориться в одній з пісень Володимира Висоцького "Штрафні батальйони", в якій є такі рядки:

И если не поймаешь в грудь свинец,
Медаль на грудь поймаешь "За отвагу".

Опис нагороди Медаль "За відвагу".

Медаль "За відвагу" виготовлялася у вигляді правильного кола діаметром 37 міліметрів з опуклим бортиком, наявним на обох сторонах.

На аверсному боці медалі в її верхній частині розміщено зображення трьох літаків, які летять у небі, під ними - напис "ЗА ОТВАГУ". Напис виконаний в два рядки, а зверху на букви накладена емаль червоного кольору;

під написом розташовується стилізоване зображення танка Т-35, а в нижній частині аверсу нагороди є напис "СССР", літери якого також покриті емаллю червоного кольору;

на реверсній стороні медалі позначено її номер;

за допомогою кільця медаль прикріплюється до колодки п'ятикутної форми, обтягнутої сірої муаровою шовковою стрічкою з нанесеними по її краях двома поздовжніми смужками синього кольору. Ширина кожної зі смужок - 2 міліметри, ширина всієї стрічки - 24 міліметра;

у первинному варіанті медаль кріпилася до колодки чотирикутної форми, обтягнутої стрічкою червоного кольору;

постанова Президії Верховної Ради СРСР від 7 липня 1941 наказувала повертати до Президії Верховної Ради СРСР медаль "За відвагу" після смерті нагородженої особи. Згідно з постановою Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1943 року посвідчення до даної медалі дозволялося залишати в сім'ї нагородженого після його смерті;

медаль "За відвагу" виготовлялася зі срібла 925 проби. Станом на 18 вересня 1975 року загальна вага срібла в медалі становила 25,802 ± 1,3 грама, загальна вага медалі (без колодки) становилла 27,930 ± 1,52 грама.

У Радянському Союзі існувало два основних види цієї медалі.

Перший вид. Медаль, прикріплена до колодки прямокутної форми розміром 15 на 25 міліметрів, покритої муаровою стрічкою червоного кольору. На зворотному боці колодки - нарізний штифт з гайкою, призначений для кріплення нагороди до одягу. Вона вручалася з моменту заснування цієї нагороди (17 жовтня 1938 роки) і до 1943 року, коли вийшов указ від 19 червня.

Медаль за відвагу. Першого виду

Другий вид. Медаль, прикріплена до колодки п'ятикутної форми. На зворотному боці колодки - шпилька, що дозволяє не псувати зовнішній вигляд одягу. Даний вид вручався після виходу указу від 19 червня 1943 року.

Медаль за відвагу. Другого виду

Унікальні випадки нагородження медаллю "За відвагу".

Уродженець Курської області Семен Грецов, сержант медичної служби, 6 разів нагороджений медаллю "За відвагу". Всі шість нагород героя в даний час зберігаються в Старооскольському краєзнавчому музеї.

Семен Грецов

Крім цього, відомі також випадки, коли медаллю "За відвагу" нагороджувалися по 5 разів:

гвардії сержант Віра Іпполітова (за чоловіком - Потапова);

розвідник Павло Грибков;

сержант Степан Зольников;

сержант Максим Захаров.

Максим Захаров

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про медаль "За відвагу" в пошуковій системі?

Як видно зі скрина системи wordstat, користувачі пошукової системи Яндекс в січні 2016 року цікавилися запитом "медаль за відвагу" 73 014 раз.

А за цим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "медаль за відвагу" за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований в квітні 2015 року (понад 152 347 запитів);

найменше інтересу було проявлено в липні 2015 року (близько 44 039 запитів).