Кравчук Леонід Макарович

Леонід Кравчук - перший президент незалежної України

Леонід Макарович Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Рівненської області. Перший президент незалежної України (1991-1994 рр.), голова Верховної Ради України (1990-1991 рр.), народний депутат України (1990-1991 рр. і 1994-2006 рр.). Герой України.

4 заслуги Леоніда Кравчука перед народом України.

1. Леонід Кравчук - політик, який зіграв для українців провідну роль у розпаді СРСР, здобутті Україною незалежності, визнанні цього факту усім світом і побудові основ української державності.

Об'єктивно виходить парадокс. Леонід Кравчук досяг головної мети українського національно-визвольного руху - здобути незалежність і її відстояти. Тобто того, що не вдалося багатьом героям України кількох поколінь - Петру Дорошенку та Івану Мазепі, Пилипу Орлику та Михайлу Грушевському, Симону Петлюрі та Євгену Коновальцю, Степану Бандері та Роману Шухевичу ...

Саме він разом з росіянином Борисом Єльциним і білорусом Станіславом Шушкевичем підписав Біловезьку угоду про припинення існування Радянського Союзу, щоб на його уламках могла з'явитися незалежна українська держава.

Перед цим, 24 серпня 1991 (під час розгрому путчу в Москві), Леонід Макарович Кравчук підтримав ініціативу депутатів з партії «Народний рух» на чолі з В'ячеславом Чорноволом про проведення голосування за Акт проголошення незалежності України, який успішно був прийнятий Верховною Радою України. «Виходячи із смертельної небезпеки, що нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом у СРСР...» - йшлося в тому документі.

2. За час президентства Леоніда Кравчука, Україна набула основних рис незалежної​​ держави:

він заборонив Компартію України;

було затверджено Герб, Прапор і Гімн України, було прийнято перші 400 законодавчих актів, що закріпили основи отриманої незалежності;

були сформовані Збройні сили України;

весь світ визнав Україну незалежною державою;

час президентства Леоніда Кравчука вважається піком свободи слова в Україні;

був закладений фундамент багатопартійної системи в Україні як основного елементу демократії.

3. Леонід Кравчук, програвши президентські вибори у 1994 р., першим показав приклад України, як демократичної держави:

на відміну від перших (других) президентів більшості незалежних республік колишнього СРСР (Казахстан, Туркменістан, Узбекистан і т. п.), він не узурпував владу і не передавав її "у спадщину" (як у Росії та Азербайджані) і, програвши позачергові президентські вибори в Україні, спокійно і гідно покинув займану ним посаду;

без великих зусиль продовжив політичну діяльність, коли був обраний народним депутатом України;

неодноразово виступав з різкою критикою чинної влади. Зокрема, 25 лютого 2009 року закликав Віктора Ющенка, тодішнього президента України, подати у відставку. «Справжній патріотизм президента полягає в тому, щоб глибоко проаналізувати ситуацію і прийняти рішення піти у відставку. Такий крок може зупинити хвилю проблем, заспокоїти суспільство, відкрити сподівання на реальний вихід з кризи», - заявив тоді Кравчук, додавши при цьому, що ніколи не дозволив би собі різких випадів на адресу діючого президента, якби не переконався у неспроможності Ющенка виправити ситуацію і створити разом з парламентом ефективну систему влади.

4. Кравчук підтримав Революцію достоїнства в Україні в лютому 2014 р. і АТО на сході країни, виступав за вступ України до НАТО, за «огороження високою стіною кордону з Росією», звинувативши Путіна в ментальності агресора в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Rundschau.

За що критикують Леоніда Кравчука.

1. Леонід Кравчук був не просто комуністом, а ідеологом і одним з керівників Комуністичної партії (закінчив у 1970 р. Академію суспільних наук при ЦК КПРС і після цього 18 років працював у відділі агітації і пропаганди ЦК КПУ, став завідувачем цим відділом, а потім 2-м секретарем ЦК КПУ, професійно займаючись боротьбою з українським націоналізмом). Тобто

а) спочатку він боровся з прихильниками української незалежності і ніс як мінімум моральну відповідальність за переслідування Левка Лук’яненка, Степана Хмари, Василя Стуса, Миколи Руденка та інших патріотів України;

б) потім він... очолив процес створення незалежної України, мало того, його прихильники називали Кравчука "батьком української незалежності".

Не дивно, що для комуністів він став зрадником, а для українських патріотів так і не зумів стати своїм.

2. Зробив народ жебраком, а економіку України - практично некерованою, коли у 1993 році уряд Єгора Гайдара в Росії зняв державний контроль над ціноутворенням. Внаслідок цього була зруйнована економіка України, почалося масове безробіття, гіперінфляція і т. д.

3. Не повів Україну шляхом глибоких реформ, які здійснювали Польща, Латвія, Естонія, Литва, віддаючи перевагу адміністративному регулюванню всіх питань. Зруйнував більшість економічних зв'язків з іншими країнами світу. Зокрема, борг перед Російською Федерацією за енергоносії стрімко зростав, і вже у 1993 році становив 138 млрд. рублів.

Багатьом підприємствам довелося скоротити власне виробництво через відсутність сировини. У 1993 і 1994 роках грошова маса в обігу зросла у 18 разів;

Кравчука неодноразово звинувачували в продажності і зраді, в т. ч. за відмову від ядерної зброї. «Леонід Макарович - патентована професійна політична повія, яка б мала помовчати, оскільки вона зрадила всіх і все, що тільки можна зрадити у нашому житті», - говорив Володимир Литвин, колишній спікер ВРУ.

Цікаве про Леоніда Кравчука.

Леонід Кравчук

На честь Леоніда Макаровича була названа тачка «кравчучка» - своєрідний символ початку 90-х, коли гіперінфляція зробила всіх «мільйонерами», і «кравчучка» стала необхідним атрибутом під час поїздок українців на базари Польщі та Туреччини;

Кравчучка

коли наприкінці 2013 року в Україні тільки почали відбуватися широкомасштабні події, акції протесту, спрямовані проти тодішньої влади, Леонід Макарович сказав наступне: «В Україні сталася глибока політична криза. Причиною кризи стало непослідовне вирішення питання реалізації курсу на євроінтеграцію, а саме зрив підписання у Вільнюсі Угоди про асоціацію України та ЄС, про який своєчасно і всебічно не проінформували українців. Швидка зміна позиції призвела до протестів людей. І ці протести на сьогодні є загрозою, можуть призвести до дестабілізації України, стати причиною розколу країни і привести до тяжких політичних, економічних і інших наслідків», - і виявився цілком правий;

під час своєї передвиборчої кампанії Леонід Кравчук приїхав до Харкова. На одному з ринків, коли делегація на чолі з Кравчуком проходила через м'ясний відділ, чоловік із натовпу спробував ударити політика ножем, але один з охоронців, майбутній начальник особистої охорони Кравчука Віктор Паливода підставився під удар. Від смерті охоронця врятувало тільки те, що ножу на перешкоді стала кобура пістолета, внаслідок чого охоронцеві була нанесена 8-сантиметрова рана, але він залишився живий. Нападника так і не знайшли, а у своїх спогадах Кравчук описував цей напад як «прикрий випадок»;

Леонід Кравчук як за час перебування на посаді президента України, так і після своєї відставки, запам'ятався багатьом своїми іскрометними цитатами. Ось декілька найбільш

«яскравих»:

«Незалежність прийшла на Україну несподівано - прилетів Кравчук і привіз її на тарілочці з блакитною облямівкою»;

«Тільки мертві або дурні не змінюють свою точку зору»;

«Це не демократія, це - стриптиз» ;

«Маємо те, що маємо»;

«Я був проти, щоб Янукович був хлопчиком для биття, і не хочу, щоб з Тимошенко робили дівчинку для биття»;

«Президент поводиться, як дитина в дитячому садку, - він щодня хоче нову ляльку».

Нагороди Леоніда Кравчука.

Орден Жовтневої революції (СРСР);

Орден Трудового Червоного Прапора (2 шт.) (СРСР);

Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (2007), III ст. (2004), IV ст. (1999), V ст. (1996);

10 січня 2014 року - Орден Свободи;

21 серпня 2001 року - Герой України.

Леонід Кравчук і соціальні мережі.

У таких соціальних мережах, як «Однокласники», «Вконтакте» і Facebook, груп або сторінок, які були б присвячені Леоніду Кравчуку, виявлено не було.

Біографія Леоніда Кравчука.

1958 рік - закінчив Київський державний університет (спеціальність - викладач суспільних наук);

1958-1960 роки - викладав політекономію у Чернівецькому фінансовому технікумі;

1960-1967 роки - консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділом пропаганди і агітації Чернівецького обласного комітету КПУ;

1967-1970 роки - аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС;

1970 рік - закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС;

1970-1980 роки - завідувач сектором перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу.

з 1980 року - завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ;

1981-1991 роки - член ЦК КПУ;

1988-1990 роки - завідувач ідеологічним відділом;

з жовтня 1989 року - секретар ЦК КПУ;

з 1990 року - другий секретар ЦК КПУ;

1989-1990 роки - кандидат у члени Політбюро;

1990-1991 роки - член Політбюро ЦК КПУ;

1990-1991 роки - Голова Верховної Ради України;

1991 - 1994 роки - Президент України;

з жовтня 1998 року - член Політбюро і Політради СДПУ (о);

з 1999 року - співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил «Злагода»;

листопад 2004 року - позбавлений звання почесного доктора Києво-Могилянської академії за «негромадянську позицію під час Помаранчевої революції»;

2006 рік - очолив список опозиційного блоку «Не так»;

з 2011 року - Почесний Президент Фонду «Перспективна Україна».

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Леоніда Кравчука в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс в листопаді 2015 року цікавилися запитом «Леонід Кравчук» 695 разів.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту «Леонід Кравчук» за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у січні 2014 (близько 4,1 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в липні 2015 року (близько 450 запитів).