Георгіївський хрест (відзнака Військового ордену) - нагорода Російської імперії, зарахована до ордену Святого Георгія, що призначалася для нагородження нижніх чинів в період з 1807 по 1917 роки за хоробрість, проявлену у боротьбі з супротивником, і за наявні бойові заслуги.
Георгіївський хрест був вищою нагородою для унтер-офіцерів і солдатів;
починаючи з 24 червня 1917 року, нагорода могла вручатися також і офіцерам за наполяганням солдат військової частини або матросів корабля за прояв особистої хоробрості;
офіційну назву нагороди - Георгіївський хрест - було закріплено в статуті у 1913 році. До цього нагорода мала безліч неофіційних назв - "солдатський Георгій", "солдатський Георгіївський хрест" і так далі.
Історія нагороди Георгіївський хрест четвертого ступеня.
Ідея заснувати в Росії солдатську нагороду була висловлена невідомою особою в записці, поданій на ім'я Олександра I, якою пропонувалося заснувати "особливе відділення або 5-й клас ордену Святого Георгія для нижніх військових чинів, яким може, наприклад, бути срібний хрест на протягнутій у петличку Георгіївській стрічці.
У 1807 році маніфестом Олександра I від 13 (25) лютого в Російській імперії було засновано відзнаку Військового ордена як нагороду за виявлену "безстрашну хоробрість" для нижніх чинів;
згідно зі статтею 4-ю даного маніфесту, відзнаку Військового ордена пропонувалося носити на стрічці таких самих кольорів, як і стрічка ордену Святого Георгія. Володар знаку зобов'язаний був носити його завжди і при будь-яких обставин. У період з 1807 по 1855 роки знак на форму не надягали у тому разі, якщо його кавалер був нагороджений орденом Святого Георгія;
при заснуванні у солдатського хреста не було ані ступенів, ані обмежень на кількість нагороджень однієї людини. При повторному нагородженні відзначеній особі новий хрест не видавався, проте з кожним наступним нагородженням платню нагородженому збільшували на третину, аж до подвійного окладу;
солдатська нагорода, на відміну від офіцерської, не покривалася емаллю і карбувалася зі срібла 95-ї проби (990-а проба за сучасними стандартами);
у 1808 році указом від 15 липня кавалери відзнаки Військового ордена були звільнені від тілесних покарань;
у нагородженого відзнаку могли вилучити тільки за рішенням суду, при цьому про вилучення в обов'язковому порядку повідомляли імператора;
починаючи з 19 березня 1856 року, згідно з указом імператора, вводилися чотири ступеня відзнаки - знак третього ступеня виготовлявся зі срібла і носився на Георгіївській стрічці на грудях. Зовнішня відмінність нових хрестів від старих полягала в тому, що на реверсному боці нагороди вказувався ступінь нагороди;
Георгієвський хрест четвертого ступеня
нагородження здійснювалися послідовно, починаючи з четвертого, найнижчої ступеня, і закінчуючи найвищим - першим ступенем. Втім, траплялися й винятки - зокрема, І. Попович-Ліповац за проявлену в бою мужність 30 вересня 1877 року був нагороджений знаком четвертого ступеня, а вже 23 жовтня за вчинення чергового подвигу він був нагороджений одразу знаком першого ступеня;
повними кавалерами чотирьохступеневої відзнаки Військового ордену за його 57-річну історію стали близько 2 тисяч осіб, нагородою четвертого ступеня було нагороджено близько 205 336 осіб.
найбільша кількість нагороджень припала на середньоазіатські походи, Кавказьку кампанію, російсько-турецьку війну і російсько-японську війну;
у період з 1856 по 1913 роки існував також різновид відзнаки Військового ордену, призначений для нагородження осіб нехристиянського віросповідання - на ньому вензель святого Георгія і його зображення були замінені двоголовим орлом. Кавалерами такої нагороди четвертого ступеня стали 4 619 осіб. Нумерація даних нагород велася окремо;
Георгієвський хрест четвертого ступеня
новий статут відзнаки Військового ордену був затверджений у 1913 році: нагорода стала називатися Георгіївським хрестом, і з цього періоду почалася нова нумерація знаків. При цьому, на відміну від знаку Військового ордену, Георгіївських хрестів, призначених для нагородження осіб нехристиянського віросповідання, не існувало, і, починаючи з 1913 року, на всіх хрестах були присутні зображення тільки Святого Георгія;
перше нагородження Георгіївським хрестом четвертого ступеня відбулось у 1914 році - 1 серпня нагорода під номером 5501 була вручена Козьмі Крючкову, писарю 3-го Донського козачого полку;
Кузьма Крючков
у період з 1914 по 1917 роки, переважно за подвиги, здійснені під час Першої світової війни, Георгіївським хрестом четвертого ступеня було нагороджено близько 1,2 мільйона чоловік.
у 1916 році, згідно з височайшим затвердження думки Ради міністрів, з Георгіївського хреста четвертого ступеня було вирішено прибрати срібло і штампувати його з "білого металу". Такі хрести мають літери "БМ", розташовані під порядковим номером нагороди. Загалом Георгіївських хрестів четвертого ступеня з позначенням "БМ" налічувалося 89 тисяч штук;
24 червня 1917 року Тимчасовим урядом було внесено зміни в статут Георгіївського хреста - зокрема, було дозволено нагородження даною нагородою офіцерів в разі прийняття відповідного рішення солдатським зборами. В такому випадку на стрічці знаку четвертого ступеня кріпилася виготовлена зі срібла лаврова гілка;
Георгієвський хрест четвертого ступеня
останні нагородження Георгіївським хрестом відбулися у 1941 році - нагорода вручалася бійцям Російського Корпусу - російського колабораціоністського формування, яке на боці нацистської Німеччини боролося в Югославії з партизанськими загонами Національно-визвольного руху.
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Георгіївський хрест IV ступеня в пошуковій системі?
Як видно зі скрина системи wordstat, користувачі пошукової системи Яндекс в січні 2016 року цікавилися запитом "георгіївський хрест 4 ступеня" 1 205 разів.
А за цим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "георгіївський хрест 4 ступеня" за останні два роки:
найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований в травні 2015 року (більше 2 018 запитів);
найменше інтересу було проявлено в липні 2015 року (близько 777 запитів).
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments