Георгіївська медаль «За хоробрість» III ступеня

Георгіївська медаль "За хоробрість” - нагорода, заснована в Російській імперії 10 серпня 1913 імператором Миколою II і зарахована до Військового Ордену Святого Великомученика і Побідоносця Георгія.

Імператор Микола ІІ

ця нагорода замінила засновані раніше медалі "За хоробрість" для прикордонної варти і для іррегулярних військ;

медаль призначалася для нагородження нижніх чинів (унтер-офіцерів і рядових) за наявні у них бойові заслуги як у воєнний, так і в мирний час, що не підходили для нагородження Георгіївським хрестом.

Положення про нагороду Георгіївська медаль "За хоробрість" третього ступеня.

Згідно з положенням про нагороду, Георгіївська медаль "За хоробрість", на відміну від Георгіївського хреста, могла вручатися не лише військовим, але й цивільним особам, які здійснили в бою проти ворога подвиг, передбачений статутом Георгіївського хреста. Крім цього, даною медаллю могли бути нагороджені санітари або фельдшери, що знаходилися на бойовій лінії протягом усього бою під дійсним сильним вогнем противника, які демонстрували незвичайну самовідданість та надавали допомогу пораненим або ж в дуже непростих умовах винесли поранених з поля бою.

У медалі, як і у Георгіївського хреста, було чотири ступені, які відрізнялися так само: четверта і третя ступені - срібні, друга і перша - золоті, третя і перша ступеня - з бантом. Крім цього, вона носилася з Георгіївською стрічкою і на таких самих колодках, як і Георгіївський хрест;

Георгіївська медаль За хоробрість третьго ступеня

особі, нагородженій Георгіївською медаллю "За хоробрість", належало щорічне виділення грошової премії - зокрема, за медаль третього ступеня нагороджений раз на рік отримував 18 рублів. У разі нагородження більш високим ступенем виплата грошової премії за нижчий ступінь припинялася. Вдова після смерті нагородженого чоловіка могла отримати грошову премію ще за один рік;

у разі якщо нагороджений нижній чин ненавмисно втрачав медаль, то на підставі поданого його начальником клопотання нагородженому безкоштовно (за рахунок державної казни) видавалася нова медаль;

положенням про нагороду передбачалися два види нагороджень: індивідуальне нагородження нижнього чину за наявну у нього конкретну відзнаку і колективне нагородження осіб всередині військового підрозділу. Командувачу армією було надано право нагороджувати Георгіївською медаллю "За хоробрість" нижніх чинів військових частин, які найбільше відзначилися, з розрахунку від двох до п'яти медалей на роту, батарею, сотню, ескадрон;

кількість медалей на одну команду на флоті призначалася, виходячи з типу корабля. Військовий підрозділ, отримавши медалі, вже самостійно займався їх розподілом між нижніми чинами, що відзначилися, керуючись встановленою процедурою;

Георгіївську медаль "За хоробрість" третього ступеня пропонувалося носити на грудях лівіше за Георгіївські хрести і правіше за всі інші нагороди.

У воєнний час медаллю могли нагороджуватися як нижні військові чини за проявлені ними хоробрість і мужність, так і особи, які не мають військового звання, не належать до складу армії або флоту, але відзначилися в бою з силами ворога.

У мирний час до нагороди могли бути представлені особи, які:

проявили особисту безстрашність і хоробрість в сутичці з переважаючими числом зловмисниками, що чинили збройний опір, або підбадьорили своїх товаришів і тим самим сприяли успішному завершенню справи;

врятували в збройній сутичці життя свого начальника або відбили начальника від противника;

зберегли при нападі переважаючих у кількості зловмисників порядок в команді за вибуттям начальника і своїми діями сприяли затриманню;

виконали в обстановці, наближеній до бойової, важливе службове доручення за умови надзвичайної небезпеки;

взяли з боєм контрабандне судно при виконанні обов'язків прикордонної служби або першими зійшли на борт такого в разі надання збройного опору;

стояли на посту і відбили напад на довірений їм пост переважаючих сил зловмисників у особливо важких умовах та дали нападникам гідний опір;

відбили напад переважаючих за числом зловмисників на ввірені їх охороні будівлю, майно або фізичну особу;

отримали в сутичці зі зловмисниками поранення, але залишалися в ділі до самого його закінчення;

здійснили один з подвигів, за які Георгіївською медаллю "За хоробрість" удостоюють у воєнний час.

Опис нагороди Георгіївська медаль "За хоробрість" третього ступеня.

На лицьовому боці медалі третього ступеня в первісному варіанті було зображення імператора Миколи II в профіль, що дивиться в праву сторону.

На реверсному боці нагороди присутній напис "За хоробрість", ступінь нагороди і її номер;

Георгіївська медаль За хоробрість третього ступеня

у 1917 році у зв'язку з економічними труднощами в країні Георгіївські медалі "За хоробрість" третього ступеня карбувалися вже не з срібла, а з недорогоцінного металу. На лицьовому боці таких медалей зображення Миколи II було замінено зображенням Святого Георгія, який сидить на коні та списом побиває змія, а на реверсному боці, в його нижній лівій частині, правіше порядкового номера, з'явилися літери "БМ" (білий метал).

Георгіївська медаль За хоробрість третього ступеня

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Георгіївську медаль "За хоробрість" III ступеня в пошуковій системі?

Кількість запитів про Георгіївську медаль За хоробрість третього ступеня в Яндекс у лютому 2016 року

Як видно зі скрина системи wordstat, користувачі пошукової системи Яндекс в лютому 2016 року цікавилися запитом "георгіївська медаль за хоробрість 3 ступеня" 3 рази.