Костенко Ліна Василівна

Ліна Костенко - заборонений у СРСР класик української літератури

Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 в селі Ржищів Київської області. Українська письменниця-шестдесятниця, поетеса, професор Римського університету La Sapienza.

Багато хто її вважає сумлінням української нації. Вона у 60-70-і рр. XX століття виступала з критикою КПРС, у 2010 р. відкрито критикувала Януковича за арешт Юлії Тимошенко, у 2014 р. неодноразово їздила в зону АТО, надихаючи бійців Нацгвардії і ЗСУ. У 2015 році закінчила художньо-історичний роман про "деградацію Росії через роздоріжжя українських доль - стертих, знищених, перетасованих з середини XVIII і протягом усього XIX століття, від Катерини II до краху Російської імперії".

Подвиг Ліни Костенко.

Ліна Костенко - не тільки культовий поет, представниця української літератури, а й відомий дисидент і ключова фігура покоління українських шістдесятників, яка не боялася влади, але КПРС і КДБ серйозно побоювалися її. Багато людей, які знають особисто Костенко, описують її як майстра слова, завжди готову до опору владі, здатну протистояти органам правопорядку і навіть спецслужбам, коли потрібно було захистити когось із поетів та письменників України.

У 1963 році ідеологічний відділ ЦК КПУ прийняв рішення остудити запал модних на той час сміливих і талановитих літераторів -правозахисників Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та Ліни Костенко. Їхні імена було викреслено зі списків авторів, дозволених до публікації. Тим не менше після цього поетеса не опустила руки, вона протягом усіх цих років працювала, писала твори, але ніде не публікувалася, чекаючи на кращі часи. Костенко постійно перебувала під наглядом спецслужб, проте далі простого спостереження, а також деяких бесід із нею уряд і спецслужби радянської країни так і не пішли.

У 1965 році Ліна Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над Осадчим і Зваричевською, який проходив у Львові. А під час суду над братами Горинями кинула до їхніх ніг квіти. Потім разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу "Жовтень", а також до безлічі львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Незважаючи на те що письменники не зважилися виступити з протестом, вони все ж таки подали до суду прохання передати Б. Гориня на поруки як наймолодшого з заарештованих. Хоч ці вчинки ніяк не вплинули на рішення суддів, вони мали величезне моральне значення як для підсудних, так і для всієї України в цілому.

Сучасний український письменник Юрій Андрухович якнайкраще охарактеризував той внесок, який зробила Ліна Костенко у побудову незалежної України: "Саме вона прищепила сотням тисяч українців непохитну впевненість у тому, що цензура - це зло і злочин, а самоцензура дорівнює самогубству. Саме вона привчила не дуже сміливих людей до того, що слова “незалежність”, “гідність” і “свобода” існують в мові не просто так".

У незалежній Україні вона так само була проблемою для влади, оскільки нещадно її критикувала з усією силою літературного таланту, даного їй природою. Цитата з привітання президенту України у 2011 р. у зв'язку з 20-річчям незалежності держави.

У 2014 р. Ліна Костенко схвалювала Революцію гідності в Україні і неодноразово виїжджала в зону АТО підтримувати бійців добровольчих батальйонів, Нацгвардії, ЗСУ. У цей період вийшли її вірші про Росію та Україну, вперше прочитані офіцерам і солдатам батальйону "Київ-1", що від'їжджали на фронт.

У 2015 р. Ліна Костенко анонсувала закінчення написання великого художньо-історичного роману про деградацію Росії і зламані українські долі у XIX столітті.

Нагороди та премії Ліни Костенко.

Почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія";

1987 рік - Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність";

1994 рік - премія Петрарки (Італія);

2000 рік - Міжнародна премія імені Олени Теліги;

1992 рік - відзнака Президента України;

2000 рік - орден князя Ярослава Мудрого V ступеня;

2002 рік - Почесний доктор Чернівецького національного університету;

публічно відмовилася від звання Героя України. "Політичної біжутерії не ношу", - сказала вона.

Цікаве про Ліну Костенко.

Вже з перших книг Ліна Костенко постала перед читачами ,як поет безкомпромісний, чесний і самобутній. Читачі і критика сприйняли її твори прихильно. Всі переконалися, що в українську поезію увійшла справжня майстриня слова.

На одній з прес-конференцій Ліна Костенко нагадала, що покликання письменника - писати, а останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а "малювати птахів срібним олівцем на лляному полотні": "Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність ".

У 2014 р. український співак Віталій Козловський записав пісню на вірші Ліни Костенко "Небачене побачим".

Ліна Костенко очима художника Юрія Журавля.

Відомий український художник і аніматор Юрій Журавель так побачив Ліну Костенко.

Портрет Ліни Костенко у виконанні Юрія Журавля

Ліна Костенко та соціальні мережі.

Сторінка Ліни Костенко в соціальній мережі Facebook.

Група, присвячена Ліні Костенко, в соцмережі "ВКонтакте".

Ліна Костенко в соціальній мережі "Однокласники".

Біографія Ліни Костенко.

1936 - переїхала до Києва;

з 1937 по 1941 рік навчалася в школі, що знаходиться на Трухановому острові. Саме там жила і сім'я Ліни;

1951-1956 - після закінчення школи навчалася в Київському педагогічному інституті, потім у Московському літературному інституті імені Горького;

1957 рік - виходить збірка віршів Ліни Костенко під назвою "Проміння землі";

1958 рік - збірка віршів "Крила";

1961 - збірка "Мандрівки серця";

всі три книги, написані Ліною Костенко, викликали широкий інтерес у читачів, а також критиків. Після їх виходу ім'я Костенко почали ставити в один ряд з найбільш відомими українськими письменниками всіх часів. Проте її книги почали критикувати за аполітичність;

8 квітня 1963 А. Скаба, секретар ЦК КПУ, під час ідеологічних зборів заявив, що різноманітні викрутаси із словами обов'язково приведуть до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. Він також додав, що про це свідчать книги Ліни Костенко, що нещодавно вийшли;

1963 - збірку віршів "Зоряний інтеграл", а також книгу "Княжа гора" знімають з верстки;

1965 - Костенко пише лист-протест проти постійних арештів української інтелігенції;

травень 1968 року - написала лист на захист В'ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп про нього, надрукований у виданні "Літературна Україна". У відповідь на це ім'я Ліни Костенко на довгі роки було викреслено з преси;

1973 рік - Ліна Костенко потрапляє в так званий чорний список, який був складений В. Маланчуком, секретарем ЦК КПУ;

1977 року - після відставки Маланчука вийшло зібрання творів Ліни Костенко "Над берегами вічної ріки";

1979 рік - вийшов у світ роман "Маруся Чурай", який був написаний за 6 років до цього;

у 2010 році вийшла поема "Либідь", загальний наклад якої склав 14000 примірників. У тому ж році вийшов і перший роман Костенко "Записки українського самашедшого", який викликав просто небувалий ажіотаж, і станом на 2011 рік його тираж перевищив 80000 примірників;

2011 рік - вийшло поетичне зібрання "Ріка Геракліта", до якого увійшли безліч написаних раніше творів, а також 50 нових;

Ліна Костенко двічі була у шлюбі, має сина-програміста і дочку-культуролога.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Ліну Костенко в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Ліна Костенко" 2011 разів.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "Ліна Костенко" за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у березні-квітні 2014 (близько 9,8 тисячі запитів);

найменше інтересу виявлено користувачами в липні 2015 року (близько 1000 запитів).