Лісовська Анастасія Гаврилівна (Роксолана)

Роксолана - українка на чолі Османської імперії

Легендарна Роксолана є однією з найвідоміших і водночас найзагадковіших жінок в українській історії часів пізнього Середньовіччя. Її шлях від нещасної полонянки до однієї з найвпливовіших правительок в світі дивує не тільки своїм драматизмом, але і запаморочливими перипетіями, гідними авантюрного роману.

Роксолана була першою і єдиною жінкою в історії Османської імперії, яка удостоїлася офіційного титулу. Українка вважалася султаншею Хасекі, а це означало, що вона була співправителькою Блискучої Порти, і султан Сулейман поділяв з нею свою владу;

європейські посли втрачали дар мови, коли Роксолана з відкритим обличчям сиділа на троні поруч зі своїм чоловіком. Вона анітрохи не була схожа на покірну східну жінку, нагадуючи, скоріше, давньоєгипетську Клеопатру;

з ім'ям Роксолани пов'язані численні перетворення в турецькій столиці. Султанша намагалася, наскільки це можливо, займатися просвітою, багато часу приділяла благодійності. На її честь зараз названий стамбульський район Аврет-базару, де були розташовані побудовані українкою мечеть, лікарня і притулок для бідних. Турки переконані, що багато архітектурних пам'ятників Стамбула безпосередньо пов'язані з Роксоланою-Хюррем. Вони дуже шанують ім'я цієї жінки, усипальниця якої вважається одним з національних надбань країни;

за час, поки Роксолана була при владі в Османській імперії, вона зробила все можливе, щоб перешкодити грабіжницьким набігам кримських татар на її батьківщину - Україну.

Життя Роксолани: непрості рішення і неоднозначні вчинки.

Анастасія Гаврилівна Лісовська - донька священика із західноукраїнського містечка Рогатин. У 1522 році, як свідчить переказ, в день власного весілля юна Анастасія була викрадена татарами і потрапила на невільничий ринок у Кафі, а потім до Стамбулу. Там візир султана Сулеймана I придбав її для свого пана.

У султанському гаремі дівчина отримала нове ім'я - Роксолана ( "роксоланами" турки називали сарматів, яких вважали предками слов'ян). Чарівну Анастасію також прозвали Хюррем (та, що сміється). Красі Роксолани присвячено багато приємних слів, хоча очевидці з Рогатина описували її «скоріше як миловидну, ніж красиву". Венеціанець Наваджеро також писав, що Роксолана була "молода, але не красива, хоча виглядала дуже мило". На відміну від багатьох інших красунь, вона була досить освіченою, знала грамоту, а згодом вивчила декілька мов (турецьку, арабську і перську). Роксолана з самого початку попросила право на відвідування султанської бібліотеки і не втрачала часу марно, постійно займаючись самоосвітою. Не вагаючись, вона прийняла іслам, щоб її діти могли претендувати на трон Османської імперії.

Простий наложниці вдалося стати коханою дружиною султана. Їх весілля відбулося у 1534 році, і це був небачений випадок: султан одружився на жінці з гарему. Сулейман і Роксолана були люблячою парою, вони могли годинами говорити про політику і мистецтво, часто спілкувалися віршами. Їх почуття були взаємними і дуже щирими, про це свідчать рядки з листування подружжя. "Мій султане, - писала Роксолана, - який безмежний і пекучий біль розставання. Рятуй мене, нещасну, і не затримуй своїх прекрасних листів. Нехай душа моя отримає хоч краплину радості від твоїх послань. Коли нам їх читають, твій слуга і син Мехмед і твоя рабиня і дочка Мігріма плачуть, сумуючи за тобою. Їх сльози зводять мене з розуму". "Моя дорога богине, моя дивовижна краса, - відповідав він, - пані мого серця, мій найяскравіший місяцю, моїх бажань глибинних супутниця, моя єдина, ти мені миліше всіх красунь світу!".

Султанші дозволялося багато, вона навіть з'являлася на людях з відкритим обличчям, що анітрохи не шкодило її репутації зразкової мусульманки. У подружжя народилося троє синів і дочка.

Амбітній Роксолані вдалося реалізувати свої найсміливіші мрії і домогтися того, щоб її син Селім успадкував трон. На її шляху стояв старший син султана від першої його дружини, красуні-черкески Гульбехер. Улюбленець батька, Мустафа був дуже популярний і в народі. Використовуючи цей факт, щоб викликати побоювання і ревнощі Сулеймана, Роксолана переконала його, що син разом з візиром Рустем-пашею нібито готували державну змову.

Після жорстоких тортур візира стратили. А між тим він був Роксолані зятем: вона видала за нього свою юну дочку, за допомогою якої збирала необхідну інформацію. Мустафа ж незабаром був зрадницьки убитий: задушений за наказом і навіть в присутності свого батька. Мати спадкоємця престолу збожеволіла і незабаром померла. Після цього положенню Роксолани при дворі, так само як і майбутньому її сина, більше нічого не загрожувало.

Сорок років була Роксолана дружиною Сулеймана Пишного. Вона померла своєю смертю, залишивши чоловіка вдівцем. Їй вже не вдалося побачити, як її син зійшов на трон, ставши султаном Селімом II. Він процарював після смерті батька вісім років, з 1566 по 1574 рік, правда, прославився більше своїм пияцтвом, ніж державними здібностями.

Безсумнівно, Роксолані допомогли краса, підступність, жорстокість і неабиякий розум. Вона особисто вела переписку з правителями сусідніх держав (Польщі, Венеції, Персії), знала Коран досконало, опікувалася мистецтвом.

Лист Роксолани до Сигізмунда Августа, 1529

Вона мала реальний вплив на політику країни. У заслугу Роксолані прийнято ставити те, що завдяки їй татарські набіги на українські землі стали менш активними.

Біографія Роксолани.

1502 рік (приблизно) - дата народження Анастасії Лісовської, доньки рогатинського священика Гаврила Лісовського.

1517 рік - ймовірна дата захоплення в полон молодої українки. Після цього був продаж її на невільничому ринку в кримській Кафі (Феодосії) і відправка в Стамбул. Тоді ж дівчина потрапляє в гарем наслідного принца Сулеймана.

1520 рік - Сулейман сходить на престол Оттоманської Порти.

1521 рік - Роксолана Хюррем народила першого сина - Мехмеда.

1522 році - у Роксолани і Сулеймана народилася дочка Міхрімах.

1523 році - українська наложниця подарувала султану сина Абдаллу, який прожив усього три роки.

1524 рік - у Сулеймана Пишного з'явився четверта дитина від Роксолани - син Селім, що згодом став спадкоємцем престолу.

1534 рік - Роксолана стала законною дружиною Сулеймана Пишного. Це був перший подібний випадок в історії Османської імперії. Теоретично шлюб з наложницею не забороняє султану ані закон, ані традиція, але до Сулеймана Пишного цього ніхто не робив. Роксолана отримала титул Хасекі, введений спеціально для неї.

1536 рік - після інтриг султанші був страчений великий візир Ібрагім-паша. Його місце зайняв Рустем-паша, який симпатизував українці і став навіть зятем Роксолани. Але згодом Хюррем і його "вивела з гри", сфабрикувавши докази про змову візира і спадкоємця престолу Мустафи. В результаті Рустем-пашу стратили, а Мустафу задушили шовковим шнурком.

15 або 18 квітня 1558 року Роксолана померла після тривалої хвороби або, можливо, від отруєння.

Цікаві факти про Роксолану-Хюррем.

Всесильний великий візир Рустем-паша не купив Настю Лісовську на ринку, а отримав її в дар від работорговця, який її продавав. Той, зрозуміло, не міг навіть і подумати про те, щоб взяти гроші від такого високопоставленого соратника самого султана. Як вважають деякі дослідники, саме цей нюанс і дозволив згодом Роксолані стати законною дружиною правителя Османської імперії. Оскільки українка не була куплена, формально вона мала дещо більші права;

схильність Роксолани до навчання склала їй недобру славу в гаремі. Її стали підозрювати у... чаклунстві. А той факт, що Сулейман на довгий час забув про інших своїх наложниць, лише переконував недоброзичливіць в правильності їх припущень. Не дивно, що інші жінки з султанського гарему вважали свою українську конкурентку відьмою;

ось як один з очевидців - британський дипломат - описував весілля султана зі своєю українською нареченою: "На цьому тижні в Стамбулі сталася небачена досі подія: султан Сулейман оголосив султаншею свою українську наложницю Роксолану, через що в Стамбулі відбулося велике свято. Не можна передати словами пишність весільної церемонії, що проходила в палаці. Була влаштована загальна хода. Вночі всі вулиці були ілюміновані. Всюди були влаштовані розваги, на яких грали музиканти. Будинки були оздоблені. Народ перебував у захваті. На площі Султанахмет була споруджена велика трибуна, перед якою відбулося змагання. На свято прийшли Роксолана і інші наложниці. Брали участь в змаганні мусульманські і християнські лицарі. Потім відбулася вистава за участю канатохідців, фокусників, диких звірів, серед яких були і височенні жирафи. З приводу весілля в Стамбулі ходили різні чутки. Однак ніхто не знав в точності того, що сталося";

Роксолана виявилася не позбавлена ​​здібностей управлінця і навіть економіста. Коли її чоловік пішов в похід на Персію, забравши з собою майже всю казну, султанша-Хасекі самостійно зуміла залатати значну дірку в бюджеті. Для початку вона розпорядилася відкрити винні крамниці в європейському кварталі і портових районах Стамбула, обклавши цю прибуткову справу значним податком. Потім вона наказала поглибити бухту Золотий Ріг і перебудувати причали в Галаті, що дозволило підходити до них навіть великотонажним судам. На виручені кошти Роксолана-Хюррем звела в місті мечеть, медресе, баню, лікарню і навіть перебудувала султанський палац Топкапи;

султан Сулейман пережив свою улюблену дружину на 12 років, так ніколи вже не зробивши жодну жінку Великої султаншею. Він побудував величну мечеть Сулейманіє, біля якої у восьмигранній кам'яній усипальні покоїться прах Роксолани. Всередині, під високим куполом, Сулейман звелів висікти алебастрові розети і прикрасити кожну з них безцінним смарагдом, улюбленим самоцвітом Анастасії Лісовської.

Історична пам'ять про Роксолану.

Знаменитій українці присвячено безліч творів мистецтва. Її образ незмінно надихає письменників, поетів і режисерів з різних країн.

Поезія і проза.

Поема "Роксолана, драма в п'яти актах у віршах" (Нестор Кукольник, 1835);

повість "Роксолана, або Анастасія Лісовська" (Михайло Орловський, 1880);

історична драма в п'яти діях "Роксоляна" (Гнат Якимович, 1864 1869);

історична праця українського сходознавця Агатангела Кримського "Історія Туреччини та її літератури", в якому Роксолані відведено понад 20 сторінок, 1924;

повість "Роксоляна" (Осип Назарук, 1930);

коротке оповідання "Тінь Стерв'ятника" (Роберт Говард , 1934); в оповіданні Роксолана лише згадується, проте головною дійовою особою є вигаданий персонаж, Руда Соня, яка за сюжетом є сестрою Роксолани;

коротке оповідання "Роксолана. Історичне оповідання XVI століття" (Антон Лотоцький, 1937);

роман "Roxelane" (Йоханнес Тралов, 1942);

роман "Mikael Hakim: kymmenen kirjaa Mikael Carvajalin eli Mikael El-Hakimin elämästä vuosina 1527-38 hänen tunnustettuaan ainoan Jumalan ja antauduttuaan Korkean Portin" (Міка Валтарі, 1949);

роман "Степова Квітка" (Микола Лазорський, 1965);

штудія "Імператорська кар'єра Анастасії Лісовської" (Ірина Книш, 1966);

повість "Неопалима купина" (Юрій Колісніченко, 1968);

поема "Роксоляна. Дівчина з Рогатина" (Любов Забашта, 1971);

роман " Роксолана" (Павло Загребельний, 1980);

роман "La magnifica dell'harem" (Изора де Сен-П'єр, 2003);

роман "Хюррем. Знаменита кохана султана Сулеймана" (Софія Бенуа, 2013 рік; багато ілюстроване видання);

роман "Гарем" (Бертрис Смолл, 1978 ).

Книги для дітей, в тому числі і оповідання Антона Лотоцького "Роксолана" (газета "Свобода", США, № 210, 10 вересня 1937).

Кіно.

Телесеріал "Роксолана" (Україна, 1996-2003) - екранізація повісті Осипа Назарука, в ролі Роксолани - Ольга Сумська;

телесеріал "Хюррем Султан" (Туреччина, 2003), в ролі Роксолани-Хюррем - Гюльбен Ергене;

документальний фільм "Роксолана: кривавий шлях до трону" з циклу "У пошуках істини" (Україна, 2008);

телесеріал "Величне століття" (Туреччина, 2011-2014), в ролі Роксолани-Хюррем - Мер'єм Узерлі, зі 103 серії - Вахіде Перчин ( перчин).

Театр.

П'єса "Les Trois Sultanes ou Soliman Second" (Шарль Симон Фавар, 1761);

спектакль "Роксолана" Тернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (Україна) - постановка роману Павла Загребельного, в ролі Роксолани - Люся Давидко;

спектакль "Роксолана" Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка (Україна, 1988), в ролі Роксолани - Олександра Копитіна.

Музика.

"63 Симфонія" (Йозеф Гайдн, 1779-1781);

опера "Роксоляна" (Денис Січинський, 1908-1909);

балет "Хюррем Султан" (муз. Невіт Кодаллі, хореогр. Ойтун Турфанда, 1976);

пісня "Роксолана" (слов. Степан Галябарда, муз. Олег Слободенко, викон. Алла Кудлай, 1990);

опера "Сулейман і Роксолана, або Любов в гаремі" (Олександр Костін, либр. Борис Чіп, 1995);

рок-опера "Я - Роксолана" (слов. Степан Галябарда і муз. Арнольд Святогоров, 2000);

балет "Роксолана" (реж.-хореогр. Дмитро Акімов, 2009).

Пам'ятна дошка на стіні хамаму

Перша сторінка вакфійя на комплексі Хасекі Хюррем Султан в Єрусалимі XVI століття

В Україні ім'ям Роксолани називають музичні ансамблі, кафе, магазини, меблі, сорти овочів, фруктів, зернових і кормових культур, готелі і т. д.

В Рогатині на честь Роксолани названа площа, на якій у 1999 році був встановлений бронзовий пам'ятник. Його автори - скульптор Роман Романович, архітектори Юрій Луговський і Орест Скоп.

У Львові є вулиця Роксолани в житловому масиві Левандівка, в Залізничному районі міста.

Вулиця Роксолани є в Дніпрі.

Вулиця Роксолани є також в Трускавці (Львівська область), Володимирі-Волинському та Ковелі (Волинська область), смт. Козова (Тернопільська область) і селі Зимна Вода (Львівська область).

На честь неї також названий 4 курінь УПЮ імені Насті Лісовської.

Роксолана в соціальних мережах.

В "Однокласниках" знайдено 1409 тематичних груп.

У "Вконтакте" також знайдена 10 361 група про Роксолану.

В Youtube за запитом "Роксолана" - 34 200 результатів

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Роксолану?

Для аналізу популярності запиту "Роксолана" використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого, можна зробити висновок: за станом на 20 травня 2016 року кількість запитів за місяць склала 402 816, що видно на скрині.

За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів "Роксолана" зареєстровано в січні 2016 року - 570 513 запитів за місяць.