Богдан Хмельницький - гетьман, що для одних став героєм, для інших зрадником України
Хмельницький Богдан Михайлович народився 6 січня 1596 року в с. Суботів Черкаської області, помер у 61-річному віці 6 серпня 1657 року в Чигирині. Гетьман Війська Запорізького,
який підняв українські землі на Визвольну війну проти Польщі у 1648-1654 рр., отримав ряд блискучих перемог, завдяки яким у СРСР його талант полководця був прирівняний до Олександра Суворова, Михайла Кутузова і Олександра Невського (всього 4 полководчеських ордена було засновано в СРСР: Суворова, Кутузова, Олександра Невського і Богдана Хмельницького);
в незалежній Україні його ім'ям названо бойовий орден (такої честі чомусь не удостоєний ні Петро Сагайдачний, ні Іван Сірко, ні Іван Богун), обласний та районний центри, про нього знято фільми, написано оперу і симфонію, його зображення на купюрі 5 гривень, Богдану Хмельницькому встановлено десятки пам'ятників (включаючи Донецьк та Сімферополь) і одночасно з цим пошуковий запит "Хмельницький - зрадник України" - один з найпопулярніших в Яндексі та Google.
У чому подвиги і помилки або зрада Богдана Хмельницького? Чому доля так жорстоко покарала його рід, який безслідно зник в тому ж 17 столітті разом з могилою самого гетьмана, яку ніхто не може знайти? Чому закінченням його правління стала 30-річна "Смута" (1657-1687) і більше десяти (!) гетьманів України (Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик та ін.) безуспішно намагалися розірвати укладений на Переяславській Раді 1654 року договір з Москвою?
Подвиги Богдана Хмельницького.
Він хоробрий воїн шляхетського роду, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію
у Польсько-турецькій війні 1620-1621 року в битві під Цецорою 25-річний Богдан Хмельницький втрачає батька, а сам на 2 роки потрапляє в турецький полон в рабство (за однією з версій - на галери), де вивчив турецьку і татарські мови. З рабства був викуплений родичами і, повернувшись в родовий маєток в Суботів, був зарахований у реєстрове козацтво;
у 1634 році на боці Польщі воював проти Москви і за хоробрість при облозі Смоленська був нагороджений золотою шаблею, а на наступний рік вже врятував самого короля Польщі Владислава IV від неминучого російського полону під Москвою;
він став смертельним ворогом Польщі та раніше врятованого ним короля через особисту трагедію: у 1647 р. його хутір Суботів поблизу Чигирина був розорений польським підстаростою Чаплинським, його жінка Гелена була викрадена, а його 10-річний син Остап забитий батогами до смерті. Ні звернення до суду, ні особисто до короля не дали жодного результату. Король навіть пожартував на тему козаків, які "мають шаблі" і не можуть себе захистити. Це і стало приводом до війни.
Хмельницький втік у грудні 1647 року на Січ, де переконав реєстрових козаків стати на свою сторону. Польське військо рушило проти запорожців у каральну експедицію, але реєстрові козаки, що входили до складу цього війська, перейшли на бік Хмельницького, і 8 травня 1648 під Жовтими Водами поляки зазнали поразки, а їх ватажок - син гетьмана Потоцького - був убитий. Через тиждень польська каральна експедиція знову була розбита, тепер уже під Корсунем. Ці перші легкі перемоги серйозно вплинули на бойовий дух і запорізьких козаків, і місцевого населення українських земель. Повстання почало стрімко перетворюватися на загальнонародну національно-визвольну війну. У цей час несподівано помер польський король Владислав IV, але Богдан Хмельницький не скористався настільки сприятливою ситуацією і, замість стрімкого маршу на Варшаву, чомусь почав переговори, які ні до чого не привели.
Третій раз Хмельницький розгромив польське військо у вересні 1648 року, його козаки взяли в облогу Львів і прийшли до Замостя, звідки відкривався прямий шлях на Варшаву. Але Хмельницький згаяв час, чекаючи на вибори нового короля. Король Ян Казимир запросив Хмельницького повернутися до Києва і почекати польських комісарів з почесними умовами миру. Посли короля привезли Богдану грамоту на гетьманство, булаву, печатку і прапор, але цього Хмельницькому було мало. Він заявив, що його мета - звільнення всього українського народу від польської неволі та об'єднання українських земель у незалежну державу.
Навесні 1649 року Хмельницький у союзі з татарським ханом Іслам-Гіреєм знову розпочав бойові дії, стрімко оточив і повністю розгромив польську армію під містом Збараж, взявши в полон самого нового короля Польщі. Але, знову ж, Богдан не скористався обставинами і почав вести переговори, висунувши умови визнання себе як гетьмана головою всіх українських земель і збільшення числа реєстрового козацтва до 40000 шабель.
Союз Хмельницького з Москвою. Він планував використовувати союз з Кремлем, як раніше з татарами, написавши московському цареві лист, що поляки кинули своє військо на Україну для знущання над православною вірою, а турецький султан пропонує козакам перейти у турецький підданство. У цих умовах Україна має тільки один вихід, щоб зберегти віру та звичаї народу - союз з Московією. Земський собор 1 жовтня 1653 задовольнив прохання гетьмана про з'єднання з Москвою. 8 січня 1654 Переяславська Рада прийняла приєднання України до Московії на наступних умовах:
Україна зберігає всі свої колишні козачі порядки і самоврядування;
гетьман зберігає повне право на будь-які міжнародні відносини;
кількість реєстрового (оплачуваного) козацтва збільшується до небачених раніше 60000, яким Москва платить за захист південних кордонів;
всі українські землі зберігають за собою свої давні права та вольності;
гетьман зобов'язався платити Москві податки, а цар Олексій Михайлович гарантував захист українських земель від можливої польської експансії.
Московський цар Олексій Михайлович стримав першу частину своєї обіцянки і оголосив Польщі війну навесні 1654 року. Російські війська захопили Могильов, Полоцьк, Вітебськ, Смоленськ, Мінськ, Ковель і Вільно. В цей же час шведський король Карл X розпочав війну з Польщею і захопив Познань, Варшаву і Краків. Хмельницький вступив у Галичину і Волинь.
Невдалий союз Богдана Хмельницького зі Швецією. У 1657 році Хмельницький зробив останню спробу виправити становище: він уклав таємний договір зі шведським королем Карлом X і семиградським князем Ракочі про переділ Польщі. У разі успіху Україна була б визнана незалежною від Польщі суверенною державою. Але поляки дізналися про цей союз і повідомили про нього московського царя, який зажадав від Хмельницького, щоб він негайно відмовився від цього.
Хмельницький помер від інсульту, військо відмовилося йти на допомогу шведському королю, вибравши "синицю в руках" у вигляді стабільного заробітку в рядах реєстрового козацтва під владою Москви.
У чому звинувачують Богдана Хмельницького?
1. У нерішучих діях в роки Визвольної війни, яку він міг виграти і сам, якби постійно не намагався "домовитися" зі старим і новим польськими королями, які починали вести переговори з Хмельницьким після кожного своєї поразки, завдяки чому вигравали час, готуючи нову каральну експедицію в Україні.
2. У підписанні союзу з Москвою, яка допомгла українцям перемогти в їх 6-річній війні з Польщею, але кінець кінцем стала для українців нічим не краще за Польщу. Укладаючи договір, гетьман зобов'язаний був бачити не тільки тактичні вигоди, але й стратегічну поразку від "обіймів" Москви, яка, забувши про конфедерацію, почала вважати українські землі "своїми", насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. В остаточному підсумку Богдана Хмельницького можна вважати прямим винуватцем 30-річної "Руїни" (1657-1687), що почалася після його смерті на українських землях. 10 гетьманів після його смерті намагалися позбутися влади Москви, і велика їх частина загинула, так і не виправивши головної помилки Богдана Хмельницького.
Великий український поет Тарас Шевченко дав неоднозначний образ Богдана Хмельницького, називаючи його
з одного боку, “славним”, “благородним”, “праведним гетьманом”, “козацьким розумним батьком”;
з іншого боку - тим, хто приніс "лихо" на українські землі своїм союзом з Москвою:
Ото церквa Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Відверте засудження Хмельницький отримує у вірші "Якби то ти, Богдане п'яний", який був довгий час заборонений до друку:
Цікаве про Богдана Хмельницького.
У 1655 році за наказом Богдана Хмельницького були покриті міддю і позолочені верхівки церкви Архистратига Михаїла Золотоверхого монастиря у Києві;
після того як тіла Хмельницького та його сина було викинуто із сімейного склепу, точних даних про те, що з ними відбувалося, немає. Проте існує дві версії подій: українська та польська. Згідно української версії, тіло Богдана Хмельницького було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою для того, щоб не допустити над ним нового наруги. Місце, де було перепоховано тіло, знало лише обмежене коло осіб, які всі загинули на війні. На думку українських вчених, можливим місцем поховання Богдана Хмельницького може бути "Семідубова гора" в с. Івківці поблизу Суботова. Проте ніяких документальних підтверджень цього немає. А згідно польському варіанту розвитку подій, російський воєвода Чарнецький у 1664 напав на Суботів, викопав труну з тілом гетьмана, спалив і попілом вистрілив з гармати;
Богдан Хмельницький
гетьманський рід Хмельницького припинив своє існування через кілька десятиліть після смерті гетьмана, в кінці того ж XVII століття;
у Богдана Хмельницького було троє синів і чотири дочки. Якщо долі дочок ще хоч якось склалися (за винятком Степанії, яка разом зі своїм чоловіком потрапила в полон і, імовірно, була заслана до Сибіру), то жоден з синів Хмельницького не помер власною смертю. Наймолодший з них був забитий батогами за наказом Чигиринського старости. Старший син Тиміш загинув 15 вересня 1653, оскільки був смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він захищав зі своїм козацьким військом. А Юрій, середній син Хмельницького, став його наступником і загинув у 1679 в битві під Кизикермен;
помер Богдан Хмельницький від апоплексії 6 серпня 1657 в Чигирині. Похований Богдан Хмельницький у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона повинна була стати родовою усипальницею Хмельницьких;
1664 - Суботів був розорений, тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша викинуті з сімейної гробниці.
Богдан Хмельницький і соціальні мережі.
У таких соціальних мережах, як "Однокласники", "Вконтакте" і Facebook, груп або сторінок, які були б присвячені Богдану Хмельницькому, виявлено не було.
Увічнення пам'яті Богдана Хмельницького.
1943 - м. Переяслав перейменовано в Переяслав-Хмельницький;
1954 - м. Проскурів було перейменовано в Хмельницький;
пам'ятник у Києві;
погруддя у Сімферополі;
пам'ятник у Дніпропетровську;
у Кривому Розі встановлено відразу два пам'ятника Хмельницькому:
на вулиці Ватутіна;
на вулиці Угрицькій:
пам'ятник Богдану Хмельницькому в Нікополі встановлено на місці Микитинської Січі, де у 1648 році він був обраний гетьманом;
пам'ятник Богдану Хмельницькому в с. Жовте, встановлений у 1954 році;
пам'ятник Богдану Хмельницькому в Донецьку був встановлений у 1954 році до 300-річчя Переяславської Ради у сквері біля БК “Ювілейний” на вулиці Великій Магістральної;
при виїзді з села Драгового встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому (Закарпатська область);
1995 рік, Запоріжжя;
на о. Хортиця;
у Мелітополі.
Ще безліч інших пам'ятників Богдану Хмельницькому було встановлено в різних містах України;
Іменем Богдана Хмельницького названо вулиці і площі в багатьох містах і селах України;
ім'я Хмельницького присвоєно академії Державної прикордонної служби України у місті Хмельницькому та університету в Черкасах;
у Чигирині діє музей Богдана Хмельницького;
за часів СРСР існував Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження як офіцерського, так і солдатско-сержантського складу;
орден Богдана Хмельницького заснований в сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України;
портрет Богдана Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень;
Про Богдана Хмельницького та його діяльність було знято наступні фільми:
1941 рік - "Богдан Хмельницький" (СРСР);
1956 рік - "300 років тому ..." (СРСР);
1990 рік - "Богдан Хмельницький" (СРСР);
1999 рік - «Вогнем і мечем" ( Польща);
2002 рік - "Чорна рада" (Україна);
2007 рік - "Богдан-Зиновій Хмельницький" (Україна);
2015 рік - "Гетьман" (Україна).
Пам'ять Богдана Хмельницького також увічнена в музичних композиціях:
1940 рік - композитор Костянтин Данькевич написав симфонічну поему "Богдан Хмельницький";
1951 рік - опера “Богдан Хмельницький ";
йому присвячений однойменний марш, написаний Людомиром Петкевичем;
образ Хмельницького знайшов втілення в українській музиці і творчіості Т. Шевченка;
в українській рок-музиці знайшов своє прочитання вірш "Стоїть в селі Суботові ..." у пісні "Суботів" і "Розрита могила" в однойменній пісні гурту "Кому Вниз" (1990).
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Богдана Хмельницького в пошуковій системі?
Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс в листопаді 2015 року цікавилися запитом "Богдан Хмельницький" 11544 рази.
А за іншим графіком, можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запросу "Богдан Хмельницький" за останні два роки:
найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у січні 2014 (близько 22,6 тисячі запитів);
найменше інтересу було проявлено в серпні 2015 року (близько 11,3 тисячі запитів).
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments