Рудченко Панас Якович (Панас Мирний)
Панас Мирний - епічний геній української прози
Панас Мирний (справжнє ім'я Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 в Миргороді, помер 28 січня 1920 року в Полтаві.
Класик української літератури, що належав до нечисленних письменників, яким вдалося реалізувати себе в літературі і одночасно побудувати блискучу державну кар'єру, ставши статським радником (V клас в "Табелі про ранги" до 1917 р., що відповідає бригадиру - військовому званню між полковником і генерал-майором ). Дивно, але царська поліція так і не дізналася, що популярний письменник Панас Мирний і полтавський чиновник казенної палати Панас Рудченко - одна і та ж особа, навіть коли у 1915 р. оголосила "у всеросійський розшук" політично підозрілу особу "письменника Панаса Мирного", який активно публікувався за кордоном, критикуючи російську владу за відмову відзначати 100-річний ювілей з дня народження Тараса Шевченка, виступав за рівноправність жінок і т. д.
Після Лютневої революції 1917 р. Панас Мирний підтримав Центральну Раду, був палким шанувальником Симона Петлюри.
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Він був першим, хто вивів українську літературу на нові "рейки" епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної "маленької людини" - українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. А ще... українських жінок в епічному романі "Повiя", вклавши в складний і спірний образ Христини всі свої емоційні переживання 1883 року, коли його (відомого на Заході письменника!) інша українська дівчина проміняла на... звичайного "солдата-москаля". Критики вважають, що його твори стали цілим етапом у розвитку української літератури.
Досягнення Панаса Мирного.
Іван Франко називав Панаса Мирного "сильним епічним талантом". Окремо він відзначав майстерність глибокого психологічного аналізу, властивого практично всім творам Рудченка, незалежно від жанрової приналежності.
Літературна спадщина Панаса Мирного - це унікальні для свого часу твори, що не втратили своєї актуальності сьогодні, в яких, як вища художня цінність, відображалася правда життя, реальність зображувалася такої, якою і була.
А оскільки Мирний прагнув не просто передавати картини того, що відбувається, але і досліджувати душу людини в різних життєвих ситуаціях, то на основі реалістичного методу зображення в українській літературі з'являлися виразні, багато в чому нові соціальні типи. Селянин, міщанин, поміщик постають далеко не стереотипними, з набором одних і тих самих характерних для кожного з них якостей. Це люди в першу чергу зі своїми переживаннями, своїм ставленням до подій, своїми поглядами, які можуть змінюватися під тиском обставин або, навпаки, ставати більш твердими, загартовуючись в екстремальних умовах.
Заслуга Панаса Мирного - створення яскравих людських особистостей, показ глибоких психологічних процесів, природній розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.
Панас Мирний також створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища. Крім дослідження психології персонажа, Мирний вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста. Пізніше ця тема буде розвинена в геніальному романі "Повія" на прикладі долі селянки, що потрапила до міста.
У повісті "Лихі люди" Панас Мирний вперше в українській літературі вводить новий образ інтелігента-різночинця. Критики однозначно кажуть: цей твір письменника випередив літературну епоху Мирного.
Повість Панаса Мирного Лихі люди
Традиційна тема взаємовідносин селянства і дворянства письменником по-новому розкривається в повістях "За водою", "Голодна воля", "Лихо давнє й сьогочасне", багатоплановому романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
Продовжуючи тему "маленької людини", популярну не лише в українській, а й в інших європейських літературах, Панас Мирний підходить до неї вельми оригінально. "Залишаючи" персонажі діяти в об'єктивних побутових і суспільних умовах, автор дивиться на них одночасно з точки зору і громадської, і індивідуальної моралі. Разом з тим показується формування характеру особистості під впливом нових для неї умов і необхідності адаптації до них, тобто прийняття або неприйняття їх людиною. Це найбільш яскраво проявилося в таких творах, як "Анюта", "Жидівка", "Народолюбець", "П'яниця", "Повія" та ін.
Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і "Повія", де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор.
Крім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, один з яких - "Лимерівна" - був поставлений на сцені. Також активно перекладав українською мовою твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Островського ("Гроза" - разом з Іваном Біликом), К. Рилєєва, М. Огарьова, В. Шекспіра ("Король Лір"), Г. Лонгфелло ("Пісня про Гайавату"), здійснив оригінальний переспів "Слова о полку Ігоревім" - "Дума про військо Ігореве".
Також написав близько 300 віршів. Але свою поезію Мирний називав "нікчемним віршуванням".
Цікаві факти про Панаса Мирного.
На початку літературної діяльності прикладом для П. Мирного служить старший брат Іван (Іван Білик), який вже з початку 1860-х років публікує свої фольклорні матеріали в "Полтавських губернських відомостях" і "Основі", а пізніше видає окремі збірники казок і пісень. Крім того, він перекладав українською мовою оповідання Тургенєва, писав критичні статті для львівського журналу "Правда".
Саме Іван Білик "направляв" свого брата на шлях психологічної прози. На необхідність даного новаторського методу відображення життя Іван вказував під час спільної роботи над перетворенням повісті "Чіпка" в роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
Цензура не допускала до друку багато творів Панаса Мирного. Тому його знамениті романи "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і "Повія" вийшли у світ за кордоном - у Львові та Женеві.
Крім літератури, Мирний брав активну участь у суспільному житті. Зокрема, у діяльності полтавського народницького гуртка "Унія". У зв'язку з цим у Полтаві в його будинку був проведений обшук, в ході якого були знайдені заборонені видання. Але наслідків дана обставина на подальшу долю письменника не мала.
Панас Мирний підтримував тісні зв'язки з багатьма відомими українцями, в тому числі з Л. Українкою, М. Коцюбинським, М. Лисенком, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, М. Кропивницьким та ін.
Як член комісії міської думи він бере активну участь у спорудженні пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві.
Його особисте життя являло собою одну суцільну драму. Одна дівчина, на якій він хотів одружитися, проміняла його на солдата-москаля, інша не відповідала взаємністю. У результаті ці сумні події обумовили народження геніального роману "Повія", головна героїня якого - збірний образ дівчат, яких кохав письменник.
Надалі Панас Мирний знайшов кохання всього свого життя - Олександру Шейдеман, яка, відмовившись від багатого нареченого з Петербурга, стала його дружиною і народила трьох синів: Віктора, Михайла і Леоніда.
Правда, після народження Михайла вона часто страждала від нервових розладів, що змусило письменника покласти свою кохану на півроку до лікарні. І це допомогло, принаймні, про рецидиви хвороби нічого невідомо навіть після народження третього сина.
Але справжня трагедія спіткала Панаса Мирного пізніше: у Першій світовій та громадянській війнах були вбиті двоє його синів.
Єдиною драмою Панаса Мирного, поставленої на сцені, була "Лимерівна" (1892).
Біографія Панаса Мирного.
Панас Мирний народився 13 травня 1849 року в Миргороді в родині дрібного чиновника.
У 1862 р. закінчив Гадяцьке повітове училище.
У чотирнадцять років (1863 р.) поступив на службу чиновником. Служив по канцеляріях у Гадячі (1863-1864), Прилуках (1865-1867), Миргороді (1867-1871), згодом став статським радником.
З 1871 р. жив у Полтаві, працюючи спочатку бухгалтером губернського казначейства, а потім на різних посадах у казенній палаті.
Брав участь у діяльності полтавського народницького гуртка "Унія".
Після 1917 р. працював у Полтавському губернському фінансовому відділі.
На перші 8 років роботи чиновником припадають ранні літературні спроби Панаса Мирного. В цей же час він активно збирає фольклорний матеріал, частину з якого пізніше його брат (псевдонім Іван Білик) публікує в збірниках "Народные южнорусские сказки" и "Чумацкие народные песни".
Перші твори - вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав", підписані псевдонімом Панас Мирний, письменник опублікував у львівському журналі "Правда" у 1872 році.
Оскільки в той час цензура забороняла видавати літературу українською мовою, то і надалі свої твори Панас Мирний публікував за кордоном. Так, наприклад, у 1874 році в журналі "Правда" були надруковані нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" та оповідання "П’яниця", а у 1877 році в Женеві - повість "Лихі люди". Трохи пізніше з'явився у пресі роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (Женева, 1880), хоча написаний він був у 1875 році.
Роман Панаса Мирного Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Тільки з середини 1880-х років твори Панаса Мирного публікуються в Україні. Так, на сторінках альманаху "Рада", який видавав М. Старицький у 1883-1884 роках, з'являються перші дві частини роману "Повія" та два оповідання з циклу "Як ведеться, так і живеться".
У 1886 році в Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" і комедія "Перемудрив". Одночасно Панас Мирний друкується за кордоном, де виходять його "Лови", "Казка про Правду та Кривду", "Лимерівна", вільний переклад "Дума про військо Ігореве".
Панас Мирний виступає з публікаціями, в яких закликає до рівноправності жінок. Співпрацює з полтавським журналом "Рідний край". У ряді своїх творів ("До сучасної музи", "Сон", "До братів-засланців") дає коментарі революційним подіям.
У 1914 році висловив протест і обурення діями царської влади, що заборонила відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка.
Після революції 1917 року Панас Мирний підтримав Центральну Раду, а пізніше Петлюру.
28 січня 1920 року класик української літератури помер від інсульту. Похований у Полтаві. Дружина пережила чоловіка більш ніж на 20 років. Разом із сином вони відкрили в будинку Панаса Мирного меморіальний музей, першим директором якого був Михайло Рудченко, син письменника.
Увічнення пам'яті.
Миргородська школа № 1 носить ім'я Панаса Мирного.
У дворі школи також встановлено погруддя класика.
У будинку, де жив письменник з 1903 року, створено літературно-меморіальний музей.
У 1999 році в Полтаві було відкрито пам'ятник Панасу Мирному.
У Миргороді Панасу Мирному встановлено пам'ятний знак на місці, де колись знаходився будинок, в якому народився великий письменник.
На могилі в Зеленому Гаю (Полтава) встановлено пам'ятник.
У 1999 році була випущена пам'ятна монета України, присвячена Панасу Мирному.
На честь письменника були випущені поштовий конверт і поштова марка.
На честь класика української літератури названа одна з вулиць Києва, а також вулиці в Дніпропетровську, Львові, Запоріжжі, Полтаві, Миргороді, Кривому Розі, Хмельницькому, Обухові, Мелітополі та інших містах.
Вулиця Панаса Мирного у Львові
Щорічно в Україні вручається премія імені Панаса Мирного, заснована Полтавською обласною радою для нагородження письменників, учених, працівників освіти і культури, журналістів, художників, майстрів народних ремесел, ділових людей, громадських і державних діячів за видатні успіхи в галузі літератури, літературознавства, публіцистики, театру, музики, живопису, народної творчості, архітектури, громадської діяльності.
Роман Панаса Мирного "Повія" був екранізований, причому головну роль (Христина) зіграла Людмила Гурченко.
Панас Мирний в соціальних мережах.
Документальний фільм: "Панас Мирний".
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Панаса Мирного?
Для аналізу популярності запиту "Панас Мирний" використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого можна зробити висновок, що за станом на 12 січня 2016 року кількість запитів за місяць склала 3717, що видно на скрині:
За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів зареєстровано у вересні 2014 року - 49 612 запитів за місяць:
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments