Сірко Іван Дмитрович

Іван Сірко - кошовий отаман і національний герой Франції, який не програв жодної битви

Сірко (Серко) Іван Дмитрович (1610-1680). Найславетніший кошовий отаман Запорізької Січі родом з м. Мерефи сучасної Харківської області (за іншою версією - з Поділля), національний герой Франції, який не програв жодної з 244 битв, у яких брав участь. Після перемог у Франції боровся проти поляків разом з Богданом Хмельницьким, не прийняв, як і Богун, рішення Переяславської ради (1654 р.) і відмовився присягати Москві, перейшовши до Запорізької Січі охороняти південні кордони від татарських набігів.

Російські війська зуміли лише віроломно взяти його в полон, запросивши на "мирні переговори" до московського воєводи Ромодановського, але навіть московський цар Олексій Михайлович не ризикнув стратити привезеного в кайданах Сірка і спочатку відправив його в сибірське заслання, потім повернув на Січ боротися з татарами.

Через 132 роки після смерті Сірка його мощі використовував фельдмаршал Кутузов перед Бородинською битвою 1812 р., щоб надихнути російську армію, а у 1966 р. президент Франції генерал Шарль де Голль поклав квіти до пам'ятника великому українському козаку в Києві, який у 1646 р. допоміг французам зробити те, що було не під силу "чотирьом мушкетерам короля" з роману Олександра Дюма, - взяти неприступну фортецю Дюнкерн, яку корпус Сірка захопив за 3 дні, увійшовши до неї... без єдиного пострілу.

4 подвиги Івана Сірка.

Іван Сірко - найвідоміший і уславлений запорізький козак, багаторазово обирався в Запорізькій Січі кошовим отаманом з 1659 року до серпня 1680 року. Різні народи по-різному вимовляли його прізвище:

німецькі джерела називали його “Цирка";

росіяни - "Сєрко";

французи - "Сіро";

турки і татари - "Урусшайтан" (“російський чорт”), а туркені-матері лякали своїх дітей його ім'ям;

насправді Сірко - це козацький псевдонім, що означає "вовк".

1. Подвиги Івана Сірка у Франції епохи Д'Артаньяна. Вперше Іван Сірко в історичних джерелах виступає як полковник вінницький в середині 1644 р., який разом з Богданом Хмельницьким веде переговори з французьким послом у Варшаві графом де Брежі про участь запорожців у війні з Іспанією. Переговори завершилися успішно, і у 1645 році корпус з 2500 козаків під командуванням полковника Івана Сірка на французьких кораблях відправився з Гданська до Франції, де зіграв вирішальну роль у взятті фортеці Дюнкерн (за яку 3 місяці безуспішно билися герої роману А. Дюма), захопленої іспанцями. Для взяття фортеці Іван Сірко, використовуючи досвід взяття Кафи, спочатку... захопив іспанську ескадру і, посадивши на неї козаків, нічним десантом через морські ворота увійшов у фортецю без бою. Тактика Сірка вразила французів, і згодом принц де Конде назве її "дивовижною". З Дюнкерна козацька ескадра пішла курсом у порт Кале, звідки, розігнавши іспанців, десантувалася на берег і протягом двох років успішно звільняла французькі землі.

Примітка: польський історик Збігнєв Вуйцик не погоджується з українською історіографією і доводить, що головний український дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький використав легенду. У Франції дійсно воював "Сіро", тільки це був... поляк, чиї заслуги Яворницький приписав українцю.

2. Після повернення з Франції у 1647 році Іван Сірко - активний учасник Визвольної війни українського народу проти Польщі (1648-1654) під керівництвом Богдана Хмельницького.

У 1653 році Сірко відзначився у битві з поляками під Жванцем (територія сучасної Хмельницької області), після якої відбив полонених українців у... татар, коли ті спробували доставити невільників до Криму.

3. Іван Сірко відмовився принести присягу московському цареві після Переяславської Ради і разом з Богуном і Йосипом Глухим став в опозицію до Хмельницького, склав свої повноваження перед гетьманом і відбув у Запорізьку (Чартомлицьку) Січ рядовим козаком, щоб охороняти від татар південні кордони України. Саме там козаки і обирали Івана Сірка своїм беззмінним кошовим отаманом, під командуванням якого здійснили ряд дуже гучних перемог над татарами.

У 1655 р. Сірко організував морський похід до Криму, чим зірвав намічений на літо похід татарської орди до України. Козацька ескадра із запорізьких і донських козаків вийшла в море на 34 чайках і 15 липня захопила Тамань - важливий турецький стратегічний пункт, який контролював Керченську протоку. Два місяці козаки тримали на замку Азовське море і в страху - весь Крим.

У 1660 р. організував одночасно два удари по турецьких фортецях Очаків і Аслам-Кермен, де “посад висік і у полон ... спіймав”. Запорожці в обох походах взяли багато полонених, яких потім обміняли на українських невільників.

У 1660 р. розбив татар у знаменитій битві на Ігренському півострові в гирлі р. Самари, влаштувавши їм пастку при переправі на лівий берег Дніпра, і відбив 15 тис. невільників.

У 1663 р. Сірко здійснив два походи на Перекоп, що “закрило” хана на Кримському півострові, зробивши неможливим його з'єднання з поляками. Король Ян Казимир марно чекав на свого союзника. Це змусило польського короля спробувати підкупити Івана Сірка, якому він послав золотий ланцюг і 300 червінців, але кошовий був непідкупний.

"Нужда закон змінює", - любив повторювати кошовий, і його політичні і військові дії повністю відповідали улюбленому прислів'ю. І сказане стосується лише політики і дій кошового на сухопутному військовому театрі. Щодо його дій на морі, то Іван Сірко завжди був прогнозований і бачив тільки одного супротивника - турецький флот.

4. Віроломне захоплення Сірка в полон і, замість страти, відправка на Січ захищати південні кордони від кримського хана. 19 квітня 1672 р., коли Іван Сірко без належної охорони відправився на переговори до московського воєводи Ромодановського, полтавський полковник Федір Жученко захопив його у Нових Санжарах і доставив у Батурин. Закутого в кайдани Івана Сірка доставили потім до Москви, звідки цар заслав його до Тобольська, в Сибір. Мабуть, загинув би в Сибіру славний козацький полководець, та в Україну, у район Кам'янця, рушило величезне трьохсоттисячне військо турецького султана. На поклик султана зрушила з місця і кримська орда. У цій надзвичайно загрозливої ​​ситуації за Сірка перед царем почали клопотати і польський король, і запорізька громада. Запорожці в листі до московського боярина Артамона Матвєєва просили, щоб "польовий наш вождь, добрий правитель, бусурманам страшний воїн Іван Сірко до нас був відпущений, тому що у нас другого такого польового воїна і бусурманів гонителя немає...". У цій ситуації в грудні 1672 р. цар повернув Івана Сірка до Москви, де в присутності патріарха Пітіріма, Священного синоду і ближніх бояр змусив його принести присягу московському цареві. Влітку 1673 р. Сірко прибув на Січ, де його відразу ж вибрали кошовим отаманом. Першою своєю справою Сірко організував і провів значний і відомий похід на Кримське ханство, під час якого пройшов з шаблею весь Крим.

Влітку 1675 р. Іван Сірко, з боєм увійшовши до Криму, захопив Бахчисарай і розгромив війська хана біля Сиваша. Ці дві гучні перемоги Івана Сірка - на Січі і на Сиваші - значно похитнули міць кримського ханства. Як свідчить автор "Історії русів": "татари кримські та білгородські, тії чудовиська і бич усіх народів, були у Сірка полохливими оленями і зайцями. Він кілька разів проходив через їх доми і укріпленняення, кілька разів заганяв усіх татар у Кафські гори, де і самі хани їх не раз крилися по ущелинах і чагарниках".

У 1678 р. заподіяв великої шкоди татарському флоту, захистивши Україну. У середині літа 1678 р. турки з татарами почали наступ на Чигирин. Кошовий отаман Іван Сірко на чолі козацького флоту виплив з Січі у Дніпровський лиман і біля гирла нинішньої річки Корабельної напав на турецький флот. Протягом дня 12 липня козаки потопили 40 великих галер, які везли припаси турецькому війську. Розправившись з турецьким флотом, козацька флотилія увійшла у Буг, на якому знищила всі побудовані турками мости, а потім десантувалася на берег, розгромила кілька великих турецьких загонів і силою примусила татарські чамбули повернути в Крим.

Саме тоді Іван Сірко дав знамениту відповідь турецькому султану на пропозицію здатися:

Є історичні свідчення, що фельдмаршал Кутузов перед битвою з французами під Малоярославцем у 1812 році наказав привезти до свого війська праву руку Сірка, яку урочисто з молебнем було пронесено по бойовим позиціям російської армії.

Цікаве про Івана Сірка.

Іван Сірко

Івана Сірка вважали характерником. Простіше кажучи, людиною, що володіє надприродними здібностями. Запорожці казали, що рівного Сірку в цілому світі не було. Розповідали, що, коли він підставляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Сірко вмів наводити на ворогів сон, часто при цьому обертаючись білим хортом;

згідно з легендою, після смерті Івана Сірка запорожці продовжували йти в бій, простягнувши вперед відокремлену від тіла Сірка руку. Це нібито додавало їм сили і наснаги;

могила Івана Сірка була перенесена в інше місце через багато років після його смерті, оскільки вона опинилася під загрозою затоплення. Однак, коли останки були ексгумовані, виявилося, що в могилі були дві руки. У зв'язку з цим є два можливих варіанти розвитку подій: або легенда виявилася неправдивої, або відома всім могила Івана Сірка насправді не є його останнім притулком;

під час ексгумації тіла череп Івана Сірка віддали в Москву майстру, що спеціалізується на створенні посмертних масок. Назад череп було повернено лише у 1990 році. Однак на місце поховання Сірка він так і не потрапив, оскільки був поміщений у сейф начальника місцевого відділу культури, де пролежав протягом семи років. Потім череп був переданий до Дніпропетровського історичного музею. І тільки у 2000 році, після численних звернень істориків, було прийнято рішення про дозахоронення черепа отамана Івана Сірка разом з іншими останками в кургані Баба-могила, що знаходиться в Нікопольському районі, поблизу селища Капулівка;

під час перебування у Києві в 1966 р. Шарль де Голль несподівано звернувся до керівників республіки з проханням побувати на могилі Івана Сірка, національного героя Франції. Шарль де Голль тоді зупинив машину в кілометрі від могили Івана Сірка і йшов разом з дружиною велично і урочисто, щоб покласти квіти до могили героя України та Франції. А навколо завмер місцевий партапарат, дивуючись, чого це занесло до їх пенатів таких високих гостей.

На безкоштовному відеохостингу Youtube викладений документальний фільм "Сірко. На стражі віри" телеканалу "Мега".

Іван Сірко та соціальні мережі.

Біографія Івана Сірка.

1618-1648 роки - брав участь у Тридцятилітній війні на боці французів;

1645 рік - брав участь у боях проти Іспанії у Фландрії під командуванням Людовіка де Бурбона;

1646 рік - разом з армією принца Конде захопив "ключ від Ла-Маншу "- неприступну фортецю Дюнкерк;

1654 рік - разом з полковниками Іваном Богуном та Петром Дорошенком виступає проти підписання Переяславської угоди і, як більшість запорожців, відмовляється від присяги московському царю Олексію Михайловичу;

1660-1680 роки - 12 разів обирався кошовим отаманом;

1664 рік - оселився неподалік від Харкова, полковник Харківського полку;

1667 рік - після Андрюсівського договору зайняв виключно антимосковську позицію;

1672 рік - претендував на гетьманську булаву. Цей факт посварив його з Іваном Самойловичем, новим гетьманом, а також московським урядом. Був засланий до Тобольська;

1675 рік - здійснив похід, заблокувавши вторгнення Туреччини у Чигирин, розбив кримську орду і яничарів Ібрагім-паші, які увірвалися в Україну;

1680 рік - Сірко востаннє пішов у бій разом з донцями на боротьбу з ординцями. Повертаючись з походу, він дізнався про вбивство синів і дружини, після чого занедужав і поїхав з Січі за 10 верств на свою пасіку, в село Грушівка (теперішня Дніпропетровська область). Там незабаром і помер.

Могила Івана Сірка на Хортиці

Поховали Івана Дмитровича Сірка на козачому кладовищі острова Хортиця. Але у 1968 році останки Івана Сірка були ексгумовані і перенесені у с. Капулівка, оскільки води Каховського водосховища критично близько підійшли до могили Сірка.

Увічнення пам'яті Івана Сірка.

Пам'ятник Івану Сірку в Харкові

1990 рік - в Нікополі відкрито меморіальну дошку з барельєфною композицією;

4 серпня 1991 року - стартувала регата пам'яті кошового отамана, маршрут якої пролягав з Дніпропетровська у Стамбул;

1992 рік - в с.Торговиця відкрито пам'ятний знак з гранітної плити;

24 серпня 2014 року в Харкові відкрито пам'ятник.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Івана Сірка в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс в жовтні 2015 цікавилися запитом "Іван Сірко" 727 разів.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запросу "Іван Сірко" за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у березні-квітні 2015 року (близько 1,6 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в серпні 2014 (близько 600 тисячі запитів).