Патон Євген Оскарович

Євген Патон - український академік, котрий навчив світ будувати суцільнозварні мости

Євген Оскарович Патон — видатний вчений, який мав блискучий інженерний талант. Саме він створив унікальну українську школу мостобудування, перетворивши цю непросту справу не тільки в складну науку, а й в справжнє мистецтво. Він все своє життя присвятив дуже потрібній і благородній праці — будівництву мостів. Найбільш відоме творіння Євгена Оскаровича носить його ім'я — це знаменитий міст Патона в Києві. Створений ним Інститут електрозварювання вніс серйозний вклад в розвиток безлічі галузей української промисловості, а ціла плеяда учнів Євгена Патона з успіхом продовжила його справу як в Україні, так і в інших країнах.

Головні заслуги Євгена Патона.

Засновник вітчизняного мостобудування. Євген Оскарович народився в сім'ї дипломата, проте з юних років його цікавили точні науки, механіка, техніка і все, що з цим пов'язано. Однак найбільше його приваблювало конструювання. Згодом Є. Патон так згадував про свій вибір: «Мене приваблюють не самі по собі точні науки, а можливість їх практичного застосування. Абстрактні числа і формули не для мене. Інша справа — побачити, як ці формули і ряди цифр втілюються в будівельних конструкціях». Він точно знав, що хоче стати тільки інженером, і тому після закінчення гімназії в німецькому Штутгарті відразу ж вступив на інженерне відділення Дрезденського політехнічного інституту. Уже на старших курсах Євгену довіряли дуже відповідальні проекти, а також залучали до викладання. Втім, вже тоді здатний студент точно знав, чого він бажає: «У Росії, на моїй батьківщині, зараз йде величезне будівництво залізниць. Погляньте на карту. Тисячі великих і малих річок! На той час, як я закінчу інститут, кожен освічений мостовик у нас в Росії буде дуже потрібною людиною». Після закінчення навчання молодого інженера запрошували працювати в найвідоміші компанії Німеччини, але він вважав за краще повернутися додому, в Російську імперію.

Однак в Росії людині з європейською освітою сказали, що для роботи в системі державного транспорту необхідний диплом вітчизняного навчального закладу (іноземні дипломи про вищу освіту в Росії тоді не визнавалися). Заради отримання заповітного документа Євгену Патону довелося терміново вступати одразу на п'ятий курс Петербурзького інституту шляхів сполучення. За один рік, щоб покрити академічну різницю, він здав 12 іспитів і підготував цілих п'ять курсових проектів. На завершення курсу Євген Оскарович захистив абсолютно новий дипломний проект по методиці розрахунку ферм на рухомі навантаження за допомогою ліній впливу.

Закінчивши Петербурзький інститут і маючи на руках два дипломи, Патон поступив на службу в технічний відділ служби шляхів Миколаївської залізниці. Це була одна з головних магістралей країни, пізніше її назвали Московсько — Ярославсько — Архангельською. Молодому інженеру було доручено проектувати мости і металеві перекриття. На цьому місці Патон працював майже 10 років і за цей час встиг прекрасно себе зарекомендувати. Правда, в талановитому інженері ніколи не згасала педагогічна іскра, він завжди тягнувся до викладання і прагнув ділитися накопиченими знаннями та вміннями. Весь цей час Патон читав в Московському інженерному училищі курс проектування мостів, видав двотомник «Залізні мости» і навіть отримав професорське звання.

У 1904 році ректор Київського політехнічного інституту Зворикін запросив 34-річного Євгена Оскаровича очолити кафедру мостів. У Києві Патон взявся за справу з усім властивим йому ентузіазмом і докладністю. Перш за все він навів порядок в навчальних справах, в практиці прийому іспитів і виставлення заліків. Євген Оскарович покінчив з прикрою практикою так званого умоглядного викладання, обладнавши навчальні аудиторії необхідною кількістю наочного матеріалу. Майбутні інженери повинні були знати, як виглядає не тільки міст, але й всі його деталі, вони зобов'язані були вміти його сконструювати хоча б в мініатюрі.

За роки роботи в Київському політехнічному Євген Патон встиг дуже багато: за його проектами були побудовані мости в Тифлісі (Тбілісі), два мости через річку Рось, пішохідний міст через Петровську алею (більш відомий як «міст закоханих»). Вийшли третій і четвертий томи його фундаментальної праці «Залізні мости», а також окрема не менше серйозна робота «Дерев'яні мости». Підраховано, що в дореволюційний період своєї роботи в КПІ Євген Оскарович видавав в середньому по одній книзі в рік. У 1917 році з-під його пера вийшло цілих два підручника, один атлас креслень і дев'ять наукових статей.

У роки Першої світової Євген Оскарович тісно співпрацює з військовим відомством. За його проектом російська армія для форсування річок використовувала розбірні шосейні і залізничні мости, названі в армії «мости Патона». У 1918 році вийшла в світ одна з найбільш відомих робіт великого конструктора «Відновлення мостів». Під час громадянської війни в Україні Є. Патон не покинув Києва, переживши в ньому численні переходи української столиці з рук в руки. Навіть розстріл однією з протиборчих сторін його рідного брата разом з сім'єю не змусив Євгена Оскаровича емігрувати за кордон. У 1920 р. ним була організована Київська мостовипробовувальна станція, де студенти активно залучалися до практичної роботи. У 1922-24 роках Патон розробив проект відновлення ланцюгового моста імені Євгенії Бош у Києві. У 1929 р. кілька навчальних закладів Києва висунули професора КПІ Є. Патона в члени Всеукраїнської Академії наук.

Всього з 1896 по 1929 рік Євген Оскарович створив 35 проектів мостів. Він, по суті, заснував вітчизняну школу мостобудування, в основу якої лягли: доцільне проектування, здешевлення проектів і будівництва за рахунок новацій в області конструктивних форм і економічності використання металу.

Піонер електричного зварювання металу. У 1929 році відбувся дуже важливий поворот у науковій діяльності Євгена Патона. Він з небувалим ентузіазмом захопився проблемами електричного зварювання металів. Ця нова галузь науки і техніки тільки починає розвиватися, але 60-річного академіка абсолютно не лякала перспектива освоєння малознайомої для нього сфери. Звичайно, електрозварювання в ті роки приваблювало багато інженерних умів, оскільки розпочата індустріалізація вимагала будівництва нових об'єктів в гігантських масштабах, до того ж вона виявила всі недоліки клепки металів, яку застосовували раніше. На Заході вже давно перейшли до зварювання, а в СРСР ця галузь все ще не була розроблена на належному рівні. Є. Патон розробив комплексну програму вирішення проблем зварювального виробництва.Оскільки в радянських навчальних закладах зварювальників не навчали, Патон організував у Київському політехнічному інституті окрему кафедру зварювання. Ще він очолив зварювальну лабораторію та Електрозварювальний комітет у Києві. У 1934 р. лабораторія Патона стала першим в світі спеціалізованим науково-дослідним інститутом зварювання. Євгеном Оскаровичем було сформульовано і реалізовано положення про те, що НДІ технічного профілю повинен, крім власне наукових підрозділів, включати в себе і конструкторське бюро з експериментальними майстернями.

На початку 1930-х років вийшли перші монографії Є. Патона, в яких узагальнювались основні принципи розрахунку і проектування зварювальних конструкцій. У 1932 році під керівництвом іменитого академіка була розроблена автоматична зварювальна головка для зварювання відкритою дугою. У 1934 році на базі своєї лабораторії і комітету Євген Патон організував перший в світі Інститут електрозварювання Академії наук УРСР. Вчений також став автором поточного методу зварювальних робіт, технології зварювальних робіт особливої складності і в особливих умовах, розробником промислової потокової лінії. Навіть у 70-річному віці Євген Патон зумів відкрити секрет і освоїти методи електрозварювання під флюсом. Робота інституту була найтіснішим чином пов'язана з виробництвом. Всі новітні розробки відразу ж втілювалися в життя.

Дніпропетровський завод металоконструкцій був першим підприємством, де автоматичне зварювання під флюсом використовувалося для випуску планової продукції — балок для суцільнозварних мостів. Так дві справи життя Євгена Патона — електрозварювання і мостобудування — з'єдналися в одне ціле.

З початком Великої Вітчизняної війни інститут Патона був евакуйований до Нижнього Тагілу. Там на «Уралвагонзаводі» Інститут електрозварювання став тісно співпрацювати з Танковим заводом ім. Комінтерну, який прибув з Харкова.Саме тоді патонівці вперше в світовій практиці розробили технологію автоматичного зварювання броні. Міцність «швів Патона» у багато разів перевершувала міцність зварювальних швів будь-якого зарубіжного танка. Навіть при попаданні снаряда, коли броня руйнувалася, шви витримували і не покривалися тріщинами. За це досягнення Євген Оскарович став першим академіком Академії наук УРСР, нагородженим званням Героя Соціалістичної Праці.

Застосування автоматичного зварювання під флюсом для виготовлення танків збільшило продуктивність праці в 5 разів, а виробництво авіабомб стало повністю потоковим. Німці до кінця війни так і не змогли створити нічого подібного, а у США зварювання під флюсом освоїли лише у 1944 році.

Після повернення з евакуації до Києва Євген Оскарович продовжував очолювати Інститут електрозварювання. У вересні 1952 року успішно завершилися роботи зі спорудження пятипрогінного цільнозварного автодорожнього моста через протоку річки Німан. У 1950-53 роках Патон керував проектуванням і будівництвом першого суцільнометалевого 1542-метрового моста через Дніпро, створеного без єдиної заклепки.

Всього за проектами академіка Патона було споруджено понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і до наших днів.

Біографія Євгена Патона.

4 березня 1870 р. — Євген Оскарович Патон народився у французькому місті Ніцца. Батьком майбутнього вченого був російський консул Оскар Петрович Патон. Всього в родині О. П. Патона було семеро дітей — п'ять братів і дві сестри.

У 1894 році закінчив Дрезденський політехнічний інститут.

У 1896 році закінчив Інститут інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі.

1899-1904 рр. — викладав у Московському інженерному училищі шляхів сполучення.

1904-1938 рр. — завідує кафедрою в Київському політехнічному інституті.

У 1925 році за проектом Є. О. Патона в Києві був створений Міст імені Євгенії Бош.

У 1929 році заснував зварювальну лабораторію та Електрозварювальний комітет.

1929-1933 рр. — керує зварювальні комітетом і лабораторією зварювання.

У 1934 р. було створено Інститут електрозварювання АН УРСР у Києві, який Є. О. Патон очолював до кінця життя.

У 1929-1938 роках в Інституті електрозварювання під керівництвом Патона проведений ряд первинних досліджень міцності та експлуатаційної надійності зварних конструкцій.

У 1941-1943 роках Євген Оскарович очолює Інститут в евакуації. Під його керівництвом в оборонній промисловості впроваджені обладнання і технологія автоматичного зварювання спеціальних сталей, танків і бомб.

У 1946-1953 роках Патон був депутатом Верховної Ради СРСР.

У 1953 у Києві під керівництвом Євгена Патона побудований суцільнозварний міст через р. Дніпро.

12 серпня 1953 року — академік Євген Оскарович Патон помер і похований на Байковому кладовищі в Києві.

Цікаві факти про Євгена Патона.

Радянське керівництво платило величезні гроші за необхідні для індустріалізації технології, які доводилося купувати на Заході. Наприклад, за винайдений у США метод електрозварювання під флюсом Москва вже була готова заплатити гігантські на той момент гроші — 8 мільйонів доларів. Однак академік Патон порадив не поспішати платити за те, до чого можна і самим додуматися. І дійсно, дуже скоро в його інституті освоїли цей спосіб електрозварювання;

Євген Патон став одним з перших лауреатів новозаснованої Сталінської премії. За деякими даними, його прізвище до списку вніс особисто Й. Сталін. Академік написав офіційний лист В. Молотову з проханням зробити премію колективною, поширивши на кількох своїх колег. Коли йому в цьому було відмовлено, вчений розділив премію в 100 тисяч рублів між трьома науковими співробітниками і декількома робочими, що допомагали в освоєнні зварювання під флюсом. Також він був одним з небагатьох академіків, нагородженим бойовими нагородами. Собі він нічого не залишив;

останнє творіння академіка після його смерті було названо ім'ям Патона. Міст і досі є унікальною спорудою. Довжина його склала 1543 м, складається він з 26 прольотів, ширина проїжджої частини — 21 м; всі балки були змонтовані за допомогою електрозварювання, а при монтажі пролітних блоків зроблено 10 668 швів. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд;

Євген Патон завжди відрізнявся небувалою пунктуальністю і внутрішньою дисципліною, чого вимагав і від інших. Під час перебування на посаді керівника кафедри він міг особисто перевіряти, хто зі студентів запізнився на першу пару, і був вкрай суворий до порушників, в тому числі і до власного сина. Також академік вирізнявся надзвичайною ощадливістю і економністю. Розповідали, що він особисто видавав співробітникам канцелярське приладдя та папір, а також міг розкритикувати заступника по господарській частині за жменю розкиданих цвяхів;

у 1930-ті роки в Бельгії побудували зварний міст через канал Альберта, але він впав. Багато фахівців дуже скептично ставилися до ідеї Патона споруди зварний міст через таку велику річку як Дніпро. Однак сам академік був впевнений у власній правоті і довів це на ділі. По суті, Євген Оскарович зробив революцію в мостобудуванні.

Історична пам'ять про Євгена Патона.

Ім'я видатного вченого носять:

Інститут електрозварювання Академії наук УРСР у Києві (з 1945 р.);

суцільнометалевий 1542-метровий міст через Дніпро в Києві (з 1953 р.);

мала планета;

вулиці у Дніпрі, Львові, Херсоні, Нижньому Тагілі, Омську, Макіївці.

У Києві біля будівлі Київського політехнічного інституту Є. О. Патону встановлено пам'ятник.

На фасаді головного корпусу КПІ, на фасаді будівлі Інституту електрозварювання і на будинку, в якому жив Є. О. Патон, — меморіальні дошки. Також меморіальна дошка встановлена в місті Дніпрі на будівлі заводу металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна.

Відео Youtube:

Як часто користувачі Яндекса шукають інформацію про Євгена Патона?

Для аналізу популярності запиту «Євген Патон» використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого можна зробити висновок: станом на 5 лютого 2017 р. кількість запитів за місяць склала 387 що видно на скріні:

За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів «Євген Патон» зареєстровано в квітні 2015 року — 527 запитів за місяць: