Людмила Павличенко - найуспішніша жінка-снайпер в історії воєн
Павличенко Людмила Михайлівна, народилася 12 липня 1916 р. у м. Біла Церква, Київська область, померла 10 жовтня 1974 р. в Москві. Українка, найуспішніший радянський снайпер часів Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Людмила Павличенко - найуспішніший снайпер в історії.
За час війни Людмила була єдиним снайпером, на рахунку якого виявилося 309 німецьких військових, включаючи кілька десятків офіцерів.”Коли я пішла воювати - спочатку відчувала одну тільки злість за те, що німці порушили наше мирне життя. Але все, що я побачила потім, породило в мені почуття такої незгасимої ненависті, що її важко висловити будь-чим, окрім кулі в серце гітлерівця», - говорила снайперка;
досягнення Людмили Павличенко перевершили не тільки всі показники результативності снайперів-жінок, але й більшість чоловічих "рекордів";
є версія, що у Людмили Павличенко була особлива будова очного яблука. Крім вражаючого зору, вона відзначалася тонким слухом і дивовижною інтуїцією. Відчувати ліс вона навчилася так, немов була звіром. Говорили, ніби вона заговорена від смерті знахаркою і ніби чує все в радіусі півкілометра. А вона напам'ять знала балістичні таблиці, якнайточніше визначала відстань до об'єкта з поправкою на вітер;
в жовтні 1941 року Приморська армія була перекинута до Криму. 250 днів і ночей вона у взаємодії з Чорноморським флотом героїчно билася з переважаючими силами ворога, захищала Севастополь;
одного разу Людмила вступила у двобій з 5 німецькими автоматниками. Врятуватися вдалося лише одному;
Павличенко і її коханому Леоніду Киценко доручили пробратися до німецького командному пункту і знищити офіцерів, які там знаходилися. Зазнавши втрат, вороги з мінометів обстріляли місце, де ховалися снайпери. Але Людмила та Леонід, змінивши позицію, продовжували вести влучний вогонь. Ворог був змушений залишити свій командний пункт;
під час виконання снайперами бойових завдань нерідко траплялися найнесподіваніші пригоди. Про один з них Людмила колись розповіла сама: “Одного разу 5 снайперів пішли в нічну засідку. Ми минули передній край противника і замаскувалися в чагарнику біля дороги. За 2 дні нам вдалося знищити 130 фашистських солдатів і 10 офіцерів. Розлючені гітлерівці послали проти нас роту автоматників. Один взвод став обходити висоту праворуч, а інший - зліва. Але ми швидко змінили позицію. Гітлерівці, не розібравшись, у чому справа, почали стріляти один в одного, а снайпери благополучно повернулися в свій підрозділ".
Нагороди Людмили Павличенко.
Медаль “Золота Зірка” Героя Радянського Союзу;
два ордени Леніна;
безліч медалей.
Цікаве про Людмилу Павличенко.
16 березеня 1942 року проводився зліт снайперів. Серед виступаючих була і Людмила Павличенко. На її рахунку ще в Одесі було 187 убитих фашистів, в Севастополі ж до цього моменту вона встигла ліквідувати 72 німця. Саме в цей день вона присягнулася вбити не менше 300 ворогів. Вже до липня того року її особистий “рахунок” досяг 309 вбитих німецьких солдатів і офіцерів.
“Вони нічим не гребують, німецькі солдати і офіцери. Їм не властиві людські риси. Немає слова в нашій мові, яке б визначило їх підлу сутність. Що можна сказати про німця, в сумці якого я побачила відняту у нашої дитини ляльку і іграшковий годинничок? Хіба можна назвати його людиною, воїном? Ні! Це скажений шакал, якого треба знищувати заради порятунку наших дітей”, - говорила Людмила, пояснюючи, що саме спонукало її винищувати німців;
коли Людмилі було 15 років, і вона носила прізвище Бєлова, дівчина закохалася в Андрія Павличенко, який був набагато старший за неї. Проте незабаром їх роман перервався, але Людмила виявилася вагітною. Тоді її батько, який на той час був офіцером НКВС, відшукав батька дитини і змусив одружитися. Проте Людмила і Андрій так і не змогли створити міцну сім'ю, пара розпалася. Людмила зненавиділа свого колишнього чоловіка настільки, що, коли він намагався покаятися, вона відмовилася вислуховувати його, не хотіла навіть вимовляти його ім'я. Збиралася позбутися і від прізвища Павличенко, але подати на розлучення не дозволила війна;
на фронті Людмила Павличенко познайомилася з іще одним снайпером, Олексієм Киценко. Саме його до кінця своїх днів снайперша згадувала, як справжню любов. Пара навіть подала керівництву рапорт, в якому розповіла про своє бажання укласти шлюб. Проте цьому не судилося статися, оскільки Олексій загинув під час виконання завдання разом зі своєю коханою. Він отримав важке поранення, і Людмила винесла його з поля бою на власних руках. Врятувати чоловіка не вдалося. Тоді в Людмилі прокинулася справжня лють, і, крім знищення німців, вона також взялася навчати солдатів снайперській майстерності і всьому тому, що знала сама. Завдяки її науці у Радянської армії з'явилося ще кілька прекрасних снайперів;
американський кантрі-співак Вуді Гатрі написав про неї пісню “Miss Pavlichenko”;
Людмила Павличенко вивчила англійську мову, оскільки під час свого візиту до США сильно подружилася з дружиною американського президента Франкліна Рузвельта Елеонорою Рузвельт. Вони листувалися довгі роки. А в 1957 році Елеонора навіть прилетіла в гості до Людмили в Москву;
у квітні 2015 року на екрани вийшов фільм “Битва за Севастополь”, присвячений Людмилі Павличенко. Українська сторона профінансувала фільм на 79%, російська - на 21%. Однак через російсько-український конфлікт на території України даний фільм вийшов у прокат під назвою “Незламна”;
у даній стрічці Людмила Павличенко представлена як етнічна українка. У фільмі вона навіть співає пісню українською мовою. Однак російська сторона вважає, що такі дані невірні, оскільки нібито Людмила завжди називала себе російським солдатом. Проте достовірних свідчень цього немає.
Людмила Павличенко і соціальні мережі.
Сторінка, присвячена Людмилі Павличенко, в соціальній мережі “Однокласники”.
до 14-річного віку Людмила навчалася в Білій Церкві, після чого вона зі своєю сім'єю переїхала до Києва;
навчаючись в 9 класі, Людмила паралельно працювала шліфувальницею на заводі “Арсенал”;
1932 рік - Людмила, дівоче прізвище якої була Бєлова, вийшла заміж за Олексія Павличенко, в тому ж році народила сина. Незабаром шлюб був розірваний;
1937 рік - вступає на історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Почала захоплюватися планерним і стрілецьким видами спорту;
Людмила перебувала в Одесі на дипломної практиці, коли почалася Друга світова війна. Довго не роздумуючи, буквально в перші дні війни Павличенко пішла добровольцем на фронт;
проходить короткострокові снайперські курси, після чого виявляється в рядах 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії. Брала участь у боях, що проходили на території Молдови. Була задіяна в обороні Севастополя і Одеси;
червень 1942 року - отримала поранення, після чого була відправлена з делегацією в США і Канаду. Під час візиту провела зустріч з Франкліном Рузвельтом, тодішнім президентом США;
липень 1942 року - на рахунку Людмили Павличенко було вже 309 убитих німців, включаючи 36 офіцерів. Крім цього, Людмила також навчила велику кількість снайперів;
25 жовтня 1943 року - отримала звання Герой Радянського Союзу;
після закінчення війни Людмила захистила диплом в Київському університеті, згодом стала старшим науковим співробітником Головного штабу ВМФ;
- 1956 - перейшла на роботу в Радянський комітет ветеранів війни;
- 27 жовтня 1974 Людмила Павличенко померла. Причиною смерті став цироз печінки.
1976 рік - на честь Людмили Павличенко було названо і спущено на воду судно Міністерства рибного господарства, яке в 1996 році здано на металобрухт;
у Севастополі та Білій Церкві є вулиці, названі на честь Людмили Павличенко. До речі, у Білій Церкві на даній вулиці також розташовується школа, в якій навчалася снайперша. Безпосередньо в ній працює музей, присвячений Людмилі Павличенко.
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Людмилу Павличенко в пошуковій системі?
Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом “Людмила Павличенко” 859 разів.
А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запитом «Людмила Павличенко» за останні два роки:
найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у травні 2015 року (близько 12,5 тисячі запитів);
найменше інтересу було проявлено в березні 2014 (близько 120 запитів);
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments