Супрун Степан Павлович

Степан Супрун: українець, перший двічі Герой СРСР у Другій світовій війні

Супрун Степан Павлович народився 2 серпня 1907 року в с. Річки Білопільського району Сумської області, загинув 4 липня 1941 року. Видатний радянський льотчик-винищувач, українець, перший в історії двічі Герой Радянського Союзу.

Подвиг Степана Супруна.

Всього 154 особи (з 293 млн. радянських громадян на 1991 р.) були двічі удостоєні звання Героя, з них кожен четвертий був українцем (Іван Черняховський, Сидір Ковпак, Олександр Молодчий, Павло Рибалко, Ахмет-Хан Султан, Петро Кошовий, Андрій Кравченко, Павло Таран та ін.).

Першим двічі Героєм в роки Другої світової війни став українець, прославлений льотчик-винищувач Степан Супрун. Пізніше ще 153 особи так само були двічі удостоєні звання Героя. Сцпрун зумів стати тим, через кого СРСР змінив критерії і традиції оцінки Героя.

Погодьтеся, це немало - стати першим авіатором в роки Другої світової війни, якому в розгромному для СРСР липні 1941 року присвоєно звання двічі Героя. Як же це стало можливим?

Степан Супрун був відомим і прославленим льотчиком ще до 22 червня 1941 р., працюючи з 1933 р льотчиком-випробувачем в центральному НДІ ВВС, а його ім'я до війни було в одному ряду з іншими уславленими авіаторами, такими як Валерій Чкалов, Михайло Громов, Анатолій Ляпидевский, Микола Каманін, Михайло Водоп'янов та ін. Так, Степан Супрун у 1936 р. був нагороджений орденом Леніна за випробування нових моделей винищувачів СРСР;

1937 р. - став депутатом Верховної Ради СРСР від Севастополя;

1940 р. - отримав звання Героя Радянського Союзу за 6 збитих літаків противника в небі Китаю у 1939 р. і був нагороджений орденом Китаю (всього льотчики його авіагрупи збили 34 ворожих літака, втративши при цьому п'ять своїх машин).

Після 22 червня 1941 року і розгрому радянських ВПС в перші дні війни Степану Супруну доручають сформувати елітний винищувальний авіаполк з льотчиків-випробувачів НДІ ВПС і Академії ВПС КА, здатний на рівних битися з фашистськими асами. За кілька днів завдання було виконано, і вже 30 червня його 1-й (пізніше - 401-й) винищувальний авіаційний полк особливого призначення (401-й ВАП оп), кожен льотчик якого досконало володів пілотуванням різних типів винищувачів, вирушив на фронт.

За 3 дні боїв (з 2 по 4 липня) Степан Супрун особисто збив 3 літаки супротивника, а його полк - ще 8 літаків у повітрі і 17 літаків на аеродромі противника. Таких результатів у липні 1941 р не було у жодного авіаполку ВПС РККА. Загинув Степан Супрун 4 липня 1941 в бою з 6 винищувачами фашистів, збивши Ме-109. 401-й полк очолив учень і заступник Супруна Костянтин Коккинаки, що став згодом одним з найславетніших льотчиків-випробувачів СРСР.

Можливо, на цьому історія героя могла закінчитися, Супрун в кращому випадку був би нагороджений посмертно орденом, після чого його ім'я загубилося б серед тисяч інших загиблих на фронтах війни авіаторів СРСР. Історія вирішила інакше, в посмертну долю пілота втрутився випадок, а саме - геббельсівська пропаганда.

Преса Німеччини вирішила використати ім'я відомого всьому СРСР льотчика, опублікувавши сенсаційне повідомлення про добровільну здачу в полон підполковника Супруна. І. В. Сталін особисто розпорядився провести ретельне розслідування, дізнатися місце і причину загибелі пілота. Комісія з Москви встановила, що легендарний комполка загинув, а 9 липня 1941 року в штаб двадцять третьої змішаної авіадивізії, куди входив полк Супруна, прийшов селянин, який приніс значок депутата Верховної Ради СРСР, медаль "Золота Зірка" № 461, документи, що обгоріли, і пістолет ТТ Супруна, вказавши точне місце поховання льотчика.

Ходом у відповідь радянської пропаганди стало присвоєння йому другий Зірки Героя (посмертно) вперше в історії СРСР з широким висвітленням у ЗМІ подвигу Супруна і його авіаполку.

Так вперше в СРСР з'явився двічі Герой Радянського Союзу, українець, підполковник Степан Супрун. Зміна традицій в СРСР і критеріїв оцінки її героїв була вже політикою, навіть щодо відомих особистостей, що втім, не зменшує заслуг самого Степана Супруна, який достойно виконав свій військовий обов'язок.

Нагороди Степана Супруна.

1936 - Орден Леніна;

1936 - премійований автомобілем "М-1" за відмінний пілотаж;

1940 - Герой Радянського Союзу з врученням "Золотої Зірки" і ордена Леніна за мужність і героїзм, проявлені в боях;

1941 - Герой Радянського Союзу посмертно.

Цікаве про Степана Супруна.

Своє дитинство Степан Супрун провів... в Канаді, куди він у 6-річному віці виїхав разом з сім'єю. Повернувся в СРСР 18-річним юнаком в 1935 році;

перший свій в житті подвиг Степан Супрун звершив ще в 1922 році, коли працював піонервожатим. Він ледь не потонув, коли кинувся рятувати двох маленьких дітей, які впали у воду;

15 грудня 1938 загинув друг і наставник Степана Супруна Валерій Чкалов. Льотчик дуже важко переніс втрату товариша, почав сильно ризикувати. Зрештою він був усунений від польотів через загрозу власному життю. Тоді льотчик написав листа з проханням дозволити йому літати на другий моделі літака І-180 (на першій його моделі розбився Чкалов). Супруну дозволили літати, і новий літак дуже сподобався асу. Однак Степан Супрун намагався знайти в літаку технічні недоліки, через які загинув його друг. Під час одного вильоту в літаку зламалося шасі. На великій швидкості машина врізалася в землю. Супрун залишився живий, проте перебував у важкому стані, опинившись від уламками літака;

одного разу під час занять з повітряної стрільбі літак-буксирувальник, зробивши невдалий віраж, сам собі захлеснув крило буксирним тросом мішені. Пілот спробував скинути петлю з крила, але нічого не вийшло. Мішень тягнула крило в бік, перевертаючи літак. Ледь тримаючись в повітрі, він став швидко втрачати висоту. Льотчик зібрався вистрибнути з парашутом. Бачачи це, Супрун підлетів до буксирувальника і помахом руки наказав льотчикові будь-яким шляхом вирівняти літак. Стрімко розвернувшись, він наздогнав його, обережно наблизився до крила і гвинтом обрубав трос, запобігши неминучій катастрофі;

"Дисциплінований на землі і в повітрі... У льотній роботі витривалий і невтомний. Літає на всіх типах винищувачів. Добре володіє елементами повітряного бою швидкісних літаків. Ідеологічно стійкий. Аварій і поломок зі своєї вини не має. Над підвищенням своїх знань працює з великим інтересом, освоює нову техніку і в цьому відношенні незамінний", - саме так написано в одній з характеристик Степана Супруна в НДІ ВВС;

1935 - Степан Супрун відпочивав у санаторії ВВС, де познайомився з молодим чоловіком. На другий день, разом вийшовши на човні в море, вони довго розмовляли. Супрун уважно вислухав юнака, який відверто зізнався, що йому, авіатехніку, відмовляють у переводі до льотного складу. "Не сумуй, - сказав Супрун. - Повір, і мені не відразу вдалося піднятися в небо. Багато чого довелося витримати. Але піднявся! Вірю - піднімешся і ти! Головне - не втратити мрію". Пізніше співрозмовник Супруна закінчив школу льотчиків. У роки Великої Вітчизняної війни він збив 59 фашистських літаків особисто і в групі. Покришкін Олександр Іванович став тричі Героєм Радянського Союзу і маршалом авіації.

Степан Супрун і соціальні мережі.

Сторінок або груп, які були б присвячені Степану Супруну, в соціальних мережах "Однокласники", "ВКонтакте" і Facebook виявлено не було.

Біографія Степана Супруна.

Степан Супрун

1913 рік - Степан Супрун разом з матір'ю і братом Федором переїхав до Канади, де, починаючи з 1910 року, жив його батько, який змушений був відправитися в далеку країну, щоб уникнути покарання за участь у страйку;

у Канаді Степан закінчив 7 класів середньої школи;

1922 рік - Степан разом з братом вступили до Ліги молодих комуністів;

1924 рік - повернувся з родиною в СРСР. Спочатку жили на Алтаї, потім - в Алма-Аті;

1925 рік - повернулися до Білопілля. Степан спочатку працював у Сумах теслею, після чого влаштувався на Сумський шинобудівний завод;

1929 рік - призваний до Червоної Армії, направлений в школу молодших авіаційних фахівців у Смоленську;

1930 рік - закінчив навчання;

1931 рік - закінчив військову авіаційну школу пілотів, служив командиром авіаланки в Бобруйську і Брянську;

з 1933 року почав трудитися в НДІ Військово-повітряних сил. Там його помітив командир бомбардувальника ТБ-3 і прийняв Степана до групи "Ланка", в якій він пропрацював до 1938 року і політав за цей час більш ніж на 140 видах літаків;

1935 - бере участь у повітряному параді над Червоною Площею (Москва) на честь травневих свят. За це був нагороджений іменним годинником;

26 травня 1936 - нагороджений орденом Леніна за випробування нових моделей літаків;

грудень 1937 року - обраний до Верховної Ради СРСР першого зібрання від Севастопольського округу;

з червня 1939 року по січень 1940 - після важкого поранення, отриманого в 1938 році в результаті невдалих випробувань, Степан бере участь у національно-визвольній війні у Китаї. За час операції Супрун знищив 6 японських літаків;

1941 рік - Супрун сформував 401-й винищувальний авіаційний полк;

30 червня 1941 року - вступив у бій над селом Зубово, де збив німецький літак-розвідник, а ввечері того ж дня - ще один;

2 і 3 липня 1941 року - Супрун разом з іншими льотчиками зі свого полку знищили 6 літаків фашистів, а також розгромили ворожий аеродром, знищивши при цьому ще 17 літаків;

4 липня 1941 року - Степан Супрун загинув.

Дві версії загибелі Степана Супруна.

Версія перша.

Степан Супрун разом з лейтенантом Остаповим вилетів на розвідку. Це був четвертий виліт Супруна за останню добу. Остапов помітив ворожий літак і полетів за ним, проте був збитий. Врятуватися йому вдалося тільки завдяки парашуту. Таким чином, Супрун залишився один. Коли він повертався на свій аеродром, пілоту вдалося помітити 6 літаків ворога. Ас прийняв бій, в результаті якого йому вдалося збити один з ворожих літаків. Однак 5 супротивників, що залишилися, обстріляли літак Супруна. Незважаючи на те, що Степан був серйозно поранений, йому все одно вдалося посадити літак, але вибратися з кабіни він не зміг, оскільки літак вибухнув.

Дану версію подій розповіли місцеві жителі, які бачили повітряний бій на власні очі. Саме вони і провели таємне поховання невідомого льотчика.

Версія друга.

При поверненні групи бомбардувальників, які супроводжувалися винищувачами МіГ-3, під десятим номером ішов Степан Супрун. Він виявив бажання провести розвідку по дорозі Борисов - Орша, і, відокремившись від групи, знизився до гранично низької висоти, внаслідок чого, швидше за все, був збитий вогнем із землі. У районі н. п. Толочин було виявлено спалений літак і тіло льотчика. Серед уламків літака також була знайдена медаль “Золота Зірка”, якою раніше був нагороджений Супрун.

А ця версія загибелі аса описана в книзі “Винищувач “МіГ-3 “.

Проте більшість експертів все-таки дотримуються версії, що Степан Супрун загинув у бою з шістьма літаками супротивника.

Могила Степана Супруна

Тіло Степана Супруна було перепоховано у 1960 році на Новодєвічому кладовищі Москви.

Увічнення пам'яті Степана Супруна.

Бюст Степана Супруна в Сумах

1947 рік - у Сумах встановлено бронзовий бюст Супруна;

У містах Суми, Борисов, Щелково, Севастополь, Москва і с. Річки є вулиці, названі на честь Степана Супруна;

В с. Річки встановлена ​​стела;

В с. Білопілля - барельєф Супруна.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Степана Супруна в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Степан Супрун" 21 раз.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запросу "Степан Супрун" за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований в травні 2014 (близько 130 запитів);

найменше інтересу було проявлено в грудні 2014 року (8 запитів).