Молодчий Олександр Гнатович

Олександр Молодчий: льотчик АДД, чотири рази представлений до звання Героя

Молодчий Олександр Гнатович народився 27 червня 1920 року в Луганську, помер у 82 роки, 9 липня 2002 року, у Вінниці, Україна. Один з найлегендарніших і найбільш результативних льотчиків авіації дальньої дії, двічі Герой Радянського Союзу, ще двічі (1943 і 1944 рр.) представлений до зірки Героя, але її так і не отримав. Українцю-герою у кінці війни не виповнилося навіть... 25 років.

Подвиг Олександра Молодчого.

Олександр Молодчий - легенда бомбардувальної авіації дальньої дії, як Іван Кожедуб та Олександр Покришкін в середовищі винищувачів. Він

у числі перших, хто бомбив Берлін влітку 1941 р.;

зробив 311 бойових вильотів, включаючи 287 в нічний час доби, налітав близько 600000 кілометрів, 190000 з яких - над територією ворога, скинув на різні військові та промислові ворожі об'єкти більш 200 тонн бомб.

Подвиг був у кожному польоті

коли піднімали перевантажені паливом і авіабомбами літаки для бомбардування Берліна, деякі Ер-2 розбивалися і вибухали в кінці злітної смуги, не спроможні піднятися в повітря. 10 серпня 1941 р. така ж ситуація сталася з літаком Молодчого, від вибуху врятувало лише те, що льотчик встиг прибрати шасі, і літак впав на черево і не вибухнув;

коли бомбив мости, колони та аеродроми супротивника... без прикриття винищувачів, яких не вистачало у 1941 р. Уявіть, що крейсерська швидкість Ер-2 була 395 км/год, а німецького винищувача Messerschmitt Bf.109F у 1941 р. - 575 км/год, Фокке-Вульф FW-190А1 - 650 км/год, навіть 685 на форсажі. Які шанси повернутися на базу були у АДД СРСР? Практично жодного шансу. Тому щедро нагороджували льотчиків бомбардувальної авіації, розуміючи, що вони зі смертю зустрічаються щодня;

в жовтні 1941 р. та у грудні 1942 р. Молодчий був двічі нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу.

Ще двічі, 3 листопада 1943 року й 13 травня 1944, Молодчий знову був представлений до звання Героя Радянського Союзу, однак через заздрість штабістів дані по Молодчого "загубилися" десь по дорозі до Москви.

Не менш важливо для льотчика бомбардувальної авіації не тільки долетіти, але і ювелірно точно скинути бомби на ціль. Особливо ефективно Олександр Молодчий застосував свої навички 11 липня 1942 під час нальоту на залізничний вузол Брянськ, який мав досить сильну протиповітряну оборону. Ініціатива Олександра Молодчого в цій операції була відзначена командиром авіаційної дивізії в спеціальному наказі від 13 липня 1942 року: "Заступник командира ескадрильї Герой Радянського Союзу капітан Молодчий виключно самовіддано, з великою майстерністю... підсвічував цілі, в результаті чого ескадрилья, а за нею і весь полк, мали можливість прицільно бомбардувати освітлену ціль".

Цікаве про Олександра Молодчого.

Бойове хрещення Олександра Молодчого сталося 18 вересня 1941 року в районі міста Дем'янська Новгородської області. Німці підбили його літак. Майже біля самої землі з великими труднощами Молодчий вирівняв машину, загасив полум'я і дотягнув до свого аеродрому. А коли приземлився і вийшов з машини, то буквально закляк. Бомбардувальник зрешетили: дві дірки в кабіні стрільців, безліч дрібних пробоїн у фюзеляжі, пошкоджено бензобаки, колеса. Технікам довелося вовтузитися кілька днів, щоб привести літак до ладу;

"Нехай битий-перебитий, покручений, нехай на одному, як то кажуть, крилі прилетіли, але все ж повернулися додому, долетіли. Але, на жаль, не завжди це пристрасне бажання збувалося. Виходили з ладу машини, гинули друзі. Важко, неможливо змиритися зі смертю товаришів... Але війна є війна. Вона все більш озлоблювала нас, вчила ненавидіти. І мстити! Ніякої жалості до загарбників! Ми рвалися в небо! Там - наш фронт, наш передній край", - написав у своєму щоденнику Молодчий після бойового хрещення;

для того щоб хоча б частково відчути неймовірно високий рівень напруги людських сил, досить звернутися до спогадів самого Молодчого про пам'ятний наліт на Берлін. "У кабіні гаряче, піт заливає очі, здається, що не вистачає кисню. А навколо - заслін з вогню. Засліплюють промені прожекторів. Незважаючи ні на що, йду вперед. Одночасно намагаюся звільнитися з чіпких щупалець прожекторів. Висота - 6300 метрів. Шкода втрачати, але нічого не поробиш. Різко кладу літак на крило. Крен - 20,40, 60 градусів. До гулу моторів додається неприємний свист, літак ковзає на крило, майже падає. Цей неприпустимий (в мирний час навіть без бомб) маневр вдається - прожектори упустили нас. Але й ми втратили близько 1000 метрів висоти. - Бачу ціль, - доповідає штурман. - Стаю на бойовий курс! Нас знову ловлять прожектори. Скільки їх - порахувати неможливо... Важкі бомби скинуто вниз... Сотні гармат ведуть вогонь по літаку. Кидаю машину в бік, до максимума збільшую швидкість, але вирватися з зони обстрілу не можу. "Зіб'ють, гади, - врізається в мозок думка. - Встигнути хоча б повідомити на КП про виконання завдання ".

Нагороди Олександра Молодчого.

Дві медалі "Золота Зірка";

три ордени Червоного Прапора;

Орден Олександра Невського;

три ордени Леніна;

Орден Вітчизняної війни 1 ступеня;

Орден Червоної Зірки;

Орден "Червоного Прапора" (Монголія);

Орден Богдана Хмельницького 2 і 3 ступеня;

Олександр Молодчий і соціальні мережі.

На жаль, ні груп, ні сторінок, які були б присвячені Олександру Молодчого, в таких соціальних мережах, як "Однокласники", "Вконтакте" і Facebook, виявлено не було.

Біографія Олександра Молодчого.

Олександр Молодчий

З 1927 по 1937 рік - навчався в середній школі і міському аероклубі;

з 1936 року - почав здійснювати польоти на пленері;

з 1937 року - на навчальному літаку У-2;

з 1938 року - курсант 11-ї військової школи пілотів ВПС імені Пролетаріату Донбасу в Луганську. Закінчив навчання у званні молодшого лейтенанта;

перша половина 1939 року - слухач луганської школи пілотів. Освоїв швидкісний бомбардувальник "СБ";

вересень 1939 - серпень 1940 року - молодший льотчик 51-го дальньобомбардувального авіаполку (Курськ);

з вересня 1940 року - старший льотчик 100-го дальньобомбардувального авіаполку (Орел);

з 1941 року - командир ланки 100-го ДБАП в місті Орел і заступник командира ескадрильї 420-го авіаполку особливого призначення;

серпень 1941 року - бомбив Берлін;

з січня 1942 року - заступник командира ескадрильї 748-го авіаполку АДД;

з березня 1942 року - капітан, а з 25 грудня 1942 року - майор;

з травня 1943 року - командир авіаескадрильї 2-го гвардійського ДБАП;

червень 1944 - березень 1945 року - інспектор-льотчик з техніки пілотування 1-ї гвардійської Червонопрапорної Орловсько-Берлінської дивізії АДД;

грудень 1944 року - підполковник;

з березня 1945 року - інспектор-льотчик з техніки пілотування 1-го гвардійського Червонопрапорного Смоленського авіакорпусу 18-ї повітряної армії;

з 1947 року - заступник командира 37-го Червонопрапорного Смоленско-Будапештського авіаполку, місто Чернігів;

з 1948 року - навчався в Іванівській Вищій офіцерській льотно-тактичній школі командирів частин;

1949-1950 роки - командир 121-го гвардійського Севастопольського Червонопрапорного дальньобомбардувального авіаполку Дальньої авіації;

з липня 1949 року - полковник;

з 1951 року - заступник командира 22-й гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Дальньої авіації;

з 1952 року по березень 1954 року - командир 22-ї гвардійської Червонопрапорної Донбаської важкої бомбардувальної авіадивізії Дальньої авіації;

з березня 1954 року - командир першої стратегічної авіадивізії (106-я ТБАД, місто Узин);

З 1955 року - генерал-майор авіації;

1958-1959 роки - навчався в Академії Генерального штабу (Москва);

з 1960 року - перший заступник Командувача 5-ї повітряної армії Дальньої авіації;

1961-1965 роки - командир 8-го окремого Червонопрапорного Смоленського важкого бомбардувального авіаційного корпусу Дальньої авіації;

березень 1961 року - здійснив зліт реактивного літака (Ту-16) з грунтової смуги Благовіщенського аеропорту;

з 1962 року - генерал-лейтенант авіації;

у 1963 році здійснив перший зліт стратегічного літака 3М в історії радянської авіації з льодового аеродрому Заполяр'я з повним бойовим навантаженням;

у 1965 році був звільнений з дійсної військової служби і відбув у місто Луганськ;

1966-1968 роки - працював керуючим обласним паливним трестом у місті Луганську;

з 1968 року жив у Чернігові;

9 червня 2002 року Олександр Гнатович Молодчий помер у вінницькому військовому госпіталі;

Могила Олександра Молодчого у Чернігові

12 червня 2002 року похований на цвинтарі "Яцево" у Чернігові.

Увічнення пам'яті Олександра Молодчого.

2002 рік - у Чернігові названа вулиця на честь Олександра Молодчого;

12 серпня 2004 року - відкрито меморіальну дошку в місті Благовєщенську-на-Амурі;

27 червня 2005 року - меморіальна дошка в місті Узині Київської області;

стратегічний ракетоносець Ту-160 на аеродромі Енгельс (Росія), а також Ту-22М3, що базується в Полтаві, Україна, носять ім'я Молодчого;

13 жовтня 2010 року - в Луганську одна з вулиць названа на честь Олександра Молодчого.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Олександра Молодчого в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Олександр Молодчий" 29 разів.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запросу "Олександр Молодчий" за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований у березні-квітні 2015 року (близько 120 запитів);

найменше інтересу було проявлено в грудні 2014 року (близько 20 запитів).