Стус Василь Семенович

Василь Стус: українця не спроможна зламати навіть смерть

Стус Василь Семенович народився 6 січня 1938 року на Вінниччині, помер в результаті голодування 4 вересня 1985 в селі Кучино в Пермській області у віці 47 років, український поет, дисидент, один із найактивніших представників руху "шістдесятників", лауреат Шевченківської премії, Герой України.

Подвиг Василя Стуса.

Ім'я Василя Стуса для більшості українців є символом боротьби за національну ідентичність, українську культуру і мову в 70-і та 80-і рр. ХХ століття. За свої 47 років він написав величезну кількість творів у віршах і прозі, перекладав українською мовою твори класиків світової літератури.

Чітка проукраїнська позиція в умовах тоталітарного режиму Країни Рад стала причиною не тільки виключення його з аспірантури, а й двох тюремних строків для поета

в 1972 р на 5 років таборів у Мордовії і 2 роки заслання в Магадані;

в 1980 на 10 років таборів і 5 років заслання. Другий тюремний термін Стус відбував у колонії Перм-36, де оголосив голодування в карцері після заборони писати вірші українською мовою в листах рідним. Помер у карцері після 8 днів голодування.

Так комуністичний режим СРСР нещадно боровся з українською національною ідентичністю, щоб через 30 років словами Путіна заявити: "Немає українців, вони один народ з росіянами".

Життєвий шлях Стуса.

Народився майбутній великий українець напередодні Різдва, 6 січня 1938 року. Василь був четвертою дитиною в одній із селянських родин села Рахнівка. Через багато років поет, перебуваючи в ув'язненні, запитав в іншого в'язня, людину глибоко віруючу, про значення дати свого народження. У відповідь почув, що це Божа милість. Людям, народженим в цей день, дуже багато дається вищими силами, але дуже високі і вимоги Неба до обраних.

Василь Стус

Коли Василю було близько 5 років, рятуючись від утисків селянства, батьки вивезли сім'ю місто Сталіно, зараз відоме як Донецьк. У віці менше 6 років майбутній поет пішов до школи, не попередивши про це навіть батьків. Розкрився великий секрет маленької людини з настанням холодів, коли вчителька запитала у мами Стуса, чому маленький Василько ходить до школи босоніж. Відповісти на питання мати не могла, оскільки була впевнена, що наймолодший син нікуди з будинку не відлучається.

Портрет Василя Стуса у виконанні Юрія Журавля

Після закінчення школи зі срібною медаллю Стус вступив до українського відділення Сталінського педагогічного інституту, зараз відомого як Донецький університет. У групі Василь був наймолодшим. Однокурсники згадують, що майбутній поет був дуже сором'язливим, а весь вільний від навчання час проводив у бібліотеках. Під час навчання він опанував кілька мов, самостійно вивчив латинь. Поліглот Стус в побуті продовжував спілкуватися виключно українською, пояснюючи це фразою "Моя мова - мамина".

Дружина та син Василя Стуса

У листопаді 1963 року поета зарахували до аспірантури Інституту літератури АН УРСР. У Києві познайомився із шістдесятниками, у колі яких і зустрів Валентину Попелюх, свою майбутню дружину.

У вересні 1965 року в кінотеатрі "Україна" відбулася прем'єра фільму Параджанова "Тіні забутих предків", яка вилилася в акцію протесту проти арештів української інтелігенції. Серед заарештованих був і друг Стуса Іван Світличний. Поет піднявся зі свого місця в залі для глядачів на заклик В'ячеслава Чорновола "Хто проти тиранії, встаньте!".

Слова Василя Стуса

У пояснювальній записці аспіранта Стуса, яка збереглася досі, є слова: "Я не мiг стерпiти. Я не мiг мовчати!". Після інциденту в кінотеатрі з аспірантури літератора виключили. Він влаштувався на роботу кочегаром, змінивши після цього ще кілька місць роботи, що спеціальних знань не вимагають.

Вірші Василя Стуса

У наступні роки Стус активно брав участь у протестних акціях, виступаючи проти арештів знакових українців і відродження культу особи. Справжню небезпеку Стуса "совіти" усвідомили лише коли на 5 день народження сина поета зібралося чимало дисидентів. У січні 1972 року разом з іншими дисидентами Стус заарештований за "антирадянську агітацію і пропаганду", за вироком суду відбув 5-річний тюремний термін, 2 роки провів у засланні в Магаданській області.

У 1979 році поет повернувся в Україну, в Києві вступив в Українську Гельсінкську спілку. Через рік знову опинився в ув'язненні. На суді адвокатом Стуса був молодий юрист, а зараз український політик з неоднозначною репутацією Віктор Медведчук, який навіть не відстояв право підсудного на останнє слово. Дисидента засудили на 10 років примусових робіт і 5-річне заслання. У засланні (в таборі біля села Кучино Пермської області) поет продовжував писати і перекладати твори іноземних літераторів.

Михайло Хейфец про Василя Стуса

У зверненні академіка Сахарова до керівників країн - учасниць Гельсінкського акта з приводу ув'язнення Стуса говорилося: "1980 ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками і переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю нелюдськістю. Життя людини ламається без залишку - як розплата за елементарну порядність і нонконформізм, за вірність своїм переконанням, своєму "я" ... Вирок Стусу має бути скасований ... ".

Слова Василя Стуса

Примітно те, що частина творчої спадщини Стуса загублена, оскільки в 1983 році керівництвом колонії пересилання віршів поета в листах рідним було заборонене. Відомо, що останні 5 років життя працював поет над зібранням "Птах життя", але зошити з творами не вдалося повернути в Україну навіть після смерті Стуса.

Любомир Гузар про Василя Стуса

27 серпня 1985, перебуваючи в тюремному карцері, Стус оголосив сухе голодування, в ніч з 3 на 4 вересня поет покинув цей світ. Згідно з офіційним формулюванням, причиною смерті стали проблеми з серцем. Прах дисидента повернутий в Україну тільки через 4 роки після смерті Стуса, обставини якої і зараз не повністю зрозумілі.

Нагороди Василя Стуса.

У 1991 році за збірку поезії "Дорога болю", випущену роком раніше, Стус став лауреатом Шевченківської премії.

26 листопада 2005 поетові присвоєно звання "Герой України" з врученням Ордена Держави.

Цікаве про Василя Стуса.

Однокурсники Стуса згадують, що Донецьк поет не любив, не подобалося Стусу вавилонське змішання мов і діалектів.

В інформації про смерть поета і зараз дуже багато білих плям. У те, що людина, визнана радянською владою особливо небезпечним рецидивістом, померла від банальної серцевої недостатності, не безпідставно не вірять ні його рідні, ні знайомі.

Символічно навіть те, що помер дисидент рівно через 20 років після свого виступу в кінотеатрі. Стус закликав звільнити українських політв'язнів, але сам помер в тюремному карцері.

На світі Василь Стус прожив 47 років, так само, як і інший символічний для України поет, Тарас Шевченко.

Після смерті тіло дисидента рідним не віддали, в могилі на чужій землі залишок терміну відбував поет померлим. Тільки в 1989 році, коли колонія вже була розформована, рідні змогли домогтися дозволу на перепоховання. При ексгумації тіла версія про навмисне вбивство підтвердилася.

Син поета Дмитро Стус розповідає, що на тілі батька виявлені сліди важких травм. Очевидно, що життя "особливо небезпечного рецидивіста", винного лише в умілому володінні словом і небажанні миритися з утриманням під вартою невинних людей, було для "червоної чуми" занадто великою небезпекою.

За словами Дмитра, факт тілесних ушкоджень, нанесених батькові, задокументований, проте в даний час публікація інформації неприпустима з етичних міркувань. Крім того, в 1989 році, ще за радянських часів, зробити експертизу зі зрозумілих причин рідні померлого поета не могли.

Крім того, згідно розповідів сина українського генія, Василь Стус був невибагливий у кулінарних пристрастях і дуже любив смажену картоплю. Коли за Стустом прийшли "стражники режиму", поет якраз закінчив приготування улюбленої страви, в яку поклав занадто багато перцю, але поїсти так і не встиг.

Василь Стус у соціальних мережах.

"ВКонтакте": https://vk.com/vasyl_stus

Facebook: facebook

Вшанування Василя Стуса

На Донбасі працює Історико-літературний музей Василя Стуса. Іменем поета названо сквер у Києві, а також вулиці і сквери в Києві, Одесі, Івано-Франківську, Рівному, Вінниці, Ковелі, Луцьку, Броварах, Бориславі та Борисполі.

Під час перебування Донецька під контролем бойовиків з "народної республіки" барельєф, встановлений в 2001 році на корпусі ВНЗ, в якому навчався поет, знято. У травні 2015 пам'ятний знак знятий і з будівлі.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Василя Стуса в пошуковій системі?

Кількість запитів Василь Стус в Яндекс у вересні 2015 року

Як видно зі скріншота, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Василь Стус" 4301 разів.

Кількість запитів Василь Стус за останні два роки

А за іншим графіком, можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "Василь Стус" за останні два роки:

найвищий інтерес по даному запиту був зафіксований у березні-квітні 2014 (близько 1,4 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в березні 2015 року (близько 20 запитів).