Хмара Степан Ількович народився 12 жовтня 1937 року в н. п. Боб'ятин Львівської області. Український націоналіст, лікар, відомий радянський дисидент 70-х рр. у СРСР, що став в епоху "перебудови" народним депутатом України І скликання (1990), потім II і IV скликань. Герой України.
Подвиг Степана Хмари.
Степан Хмара - український дисидент, котрий виступив на захист прав і свобод українців у СРСР, за що поплатився 7 роками в'язниці.
Після закінчення Львівського медінституту (1964 г.) поширював самвидав, за що в Радянському Союзі загрожувало багаторічне ув'язнення і заслання, а якщо вдавалося довести участь людини у дисидентському русі, в'їзд для неї в Україну виявлявся закритим. Щось схоже свого часу відбулося з В'ячеславом Чорноволом, Левком Лук'яненком, Миколою Руденком, Юрієм Шухевичем та багатьма іншими відомими дисидентами України;
з 35 років (1972 р.) брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник", в якому публікує як свої роботи ("Етноцид українців в СРСР" і "Генеральний погром"), так і праці Андрія Сахарова та інших "заборонених" у СРСР дисидентів;
Степан Ількович виявився досвідченим "героєм-підпільником", і навіть перше затримання і обшук в 1975 році співробітниками КДБ не дали слідчим жодних доказів причетності Хмари до антирадянського руху. Справу було... закрито, а Хмара випущений на свободу;
докази його "української націоналістичної діяльності" були зібрані лише до 1980 року, на їх підставі суд засудив Степана Хмару до 7 років позбавлення волі і 5 років заслання за "антирадянську агітацію і пропаганду";
потрапивши до табору суворого режиму на Уралі, Степан Хмара не припинив свою дисидентську діяльність, не зламався, не зрадив своїй ідеї, за що і... просидів 306 діб у карцері, тоді як мало кому вдавалося пробути в карцері навіть тиждень, щоб вийти звідти при здоровому глузді і не відмовівшись від своїх ідей. Також неодноразово або, як пізніше розповів сам Степан Ількович, практично постійно він влаштовував голодування в ім'я несправедливо переслідуваного українського народу.
Вийшовши на свободу у 1987 р., 50-річний Степан Хмара не був зламаний і продовжив боротьбу:
став одним з керівників відтвореної після розгрому КДБ Української Гельсінської спілки, що виступала в ролі політичної опозиції комуністичному режиму;
на виборах до Верховної Ради у 1990 р. стає народним депутатом, набравши 63.61% голосів по Індустріальному виборчому округу № 261 Львівської області;
ставши депутатом, Степан Хмара знову опиняється за гратами за "бійку в міліцією" під час антикомуністичної маніфестації в Києві 7 листопада. Випущений на свободу лише в квітні 1991 р .;
навіть після затримання В'ячеслава Чорновола, керівника даного союзу, продовжує його діяльність і підпільно випускає заборонений владою "Український вісник".
Вже за часів незалежності України Степан Хмара продовжував вести боротьбу за безневинно засуджених українців і політичних ув'язнених.
30 жовтня 2015 Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів. "Я голодував у своєму житті десятки разів, у 1991 році - більше місяця, а в Пермських концтаборах радянського режиму - майже постійно, всі вісім років. Всі ці голодування не були для мене проблемою, тому що я знав: це чужа держава, і комуністичний нелюдський режим змушує мене йти на ці акції непокори, а морально я почувався чудово, на висоті. Завтра, 30 жовтня, я теж буду голодувати разом з політв'язнями Лук'янівського СІЗО, і це голодування буде, мабуть, найважчим в моєму житті, важким морально. Тому що ніколи, навіть у страшному сні, не міг я собі уявити, що в моїй Незалежній Україні, у 21 столітті, будуть сотні політв'язнів, патріотів і героїв війни!" - заявив Степан Хмара перед початком голодування.
Цікаве про Степана Хмару.
Степан Хмара виступав з різкою критикою всіх президентів України, від Леоніда Кравчука до Петра Порошенка. Одним з найбільш ємних і яскравих виступів, що критикують сучасну владу, став виступ Степана Хмари на Майдані Незалежності в Києві саме у розпалі проведення антитерористичної операції;
Сильніше всіх Степан Хмара критикує... Петра Порошенка.
Нагороди Степана Хмари.
19 серпня 2006 року - Герой України "за видатні особисті заслуги в боротьбі за відродження незалежності, української державності, відданість ідеалам свободи і демократії";
25 листопада 2008 року - Орден Свободи "за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди Дня Свободи";
11 жовтня 2007 року - Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня "за безкомпромісність і твердість волі у завоюванні незалежності України та з нагоди 70-річчя від дня народження".
Сторінка Степана Хмари в соціальній мережі Facebook.
У таких соціальних мережах, як "Вконтакте" і "Однокласники", ні груп, ні сторінок виявлено не було.
Біографія Степана Хмари.
1964 рік - закінчив Львівський медичний інститут за фахом лікар-стоматолог. Відразу після закінчення навчання починає працювати у п. м. т. Гірник у Львівській області;
кінець 1960-х років - першим в Україні переклав працю Сахарова "Роздуми про світ, інтелектуальну свободу та прогрес";
1974 рік - в рамках "Українського вісника" виходять його роботи "Етноцид українців в СРСР" і "Генеральний погром", які перевидавалися на багатьох європейських мовах;
1980 рік - заарештований, засуджений і присуджений до 7 років в таборах суворого режиму і 5 років заслання;
1987 рік - повернувся в Україну. Став одним з керівників Української Гельсінської спілки;
квітень 1990 року - заступник керівника Української Республіканської партії;
травень 1992 року - вийшов з партії;
червень 1992 року - обраний головою Української консервативної республіканської партії;
з березня 1990 по квітень 1994 - народний депутат України 1-го скликання;
з березня 1994 по квітень 1998 року - народний депутат України 2-го скликання;
з квітня 2002 року по квітень 2006 року - народний депутат України 4-го скликання;
з червня 2002 року - член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації та Голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України;
2004 рік - активний учасник Помаранчевої революції;
16 березня 2005 року - вийшов з фракції "Батьківщина".
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Степана Хмару в пошуковій системі?
Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс в листопаді 2015 року цікавилися запитом "Степан Хмара" 449 разів.
А за цим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "Степан Хмара" за останні два роки:
найвищий інтерес до цього запиту був зафіксований в лютому-березні 2014 (близько 1,4 тисячі запитів);
найменше інтересу було проявлено в листопаді 2014 (близько 70 запитів).
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments