Мельник Андрій Атанасович
Андрій Мельник - голова ОУН (м) і борець за незалежність України
Андрій Мельник (народився 12 грудня 1890 р. в селі Воля Якубова неподалік від Дрогобича, що на Львівщині, помер 1 листопада 1964 р. у м. Клерво, що в Люксембурзі) - абсолютно знакова особистість в українській історії та її національно-визвольному русі.
Він став символом національно-визвольного руху нарівні з Нестором Махном, Симоном Петлюрою, Романом Шухевичем і Степаном Бандерою. Його ім'ям назвали цілий рух ОУН, а послідовників, відповідно, іменували "мельниківцями". Однак він фактично залишився в тіні свого основного конкурента, Степана Бандери, і тоді, в 40-і рр. ХХ століття (програвши в популяризації власного напряму, значно поступаючись першому в радикалізмі і навіть екстремізмі), і зараз (популярність в пошукових системах Степана Бандери в 20 разів вище серед сучасних українців, ніж Андрія Мельника), хоча
Так, йому ставлять у провину співробітництво з гітлерівцями (це теж правда), хоча в 1939-1941 рр. з Гітлером співпрацював СРСР, а до цього країни Заходу, при цьому забуваючи згадати, що з 1944 по 1945 рр. лідер ОУН (м) провів у німецькому концтаборі.
Головні подвиги в житті Андрія Мельника.
Сотник січових стрільців в Першу світову. Андрій Мельник ще парубком вступив до лав січових стрільців, з якими пройшов довгий шлях, особливо відзначившись під час карпатських боїв у 1915 році. Як прекрасний командир майбутній лідер ОУН проявив себе ще під час боїв за гору Маківка, під Заваловом і над Стрипою. Під час виснажливих боїв з російською армією за гору Маківка 28-29 квітня 1915 р. сотня Мельника, що входила до складу першого куреня УСС, утримувала ліве крило оборони, витримавши кілька лютих атак супротивника. 30 квітня сотня Мельника разом з сотнею Будзиновського сама контратакувала противника, захопивши 173 полонених і 3 кулемета. 1 травня сотня стрільців Мельника разом з сотнею Будзиновського весь день стримувала наступ російської піхоти на самій вершині гори Маківка. Закінчився цей день успішною контратакою українських бійців. Андрій Мельник став одним з тих, кого прославив бій за гору Маківка, забезпечивши йому незаперечний авторитет в майбутньому. Надалі він не раз демонстрував і командирські таланти, і особисту сміливість.
Однак солдатське щастя не завжди залишалася на стороні молодого стрілецького сотника. 4 вересня 1916 р. в бою за Бережани на горі Лисоня Андрій Мельник потрапив у російський полон і був інтернований в с. Дубовиця під Царицином. Разом з ним у табір потрапили такі видатні діячі українського національного руху, як Михайло Матчак, Василь Кучабський, Іван Андрух. Уже в таборі Андрій Мельник познайомився і потоваришував з Євгеном Коновальцем - майбутнім лідером УВО і засновником ОУН.
Активний учасник української революції 1917-1920 рр. Дізнавшись про революцію в Росії, Андрій Мельник разом з кількома бойовими товаришами біжить з табору для військовополонених та прямує додому. За іншою версією, революційна стихія сама відчинила ворота таборів, і численних "німців" і "австріяків" відправили на батьківщину "робити революцію". Чехословаки, наприклад, організувалися і ще довго воювали в Сибіру і на Уралі, а українці не менш організовано прибули до Києва, де якраз і розгорталися найцікавіші для них події. Молодий сотник Андрій Мельник з головою занурився у вир української революції, яку він сприймав як унікальний шанс відродити державність. Своє ж місце він вбачав виключно на ниві військового будівництва. І недивно, що в ході всіх революційних подій Мельник займав тільки військові пости: заступник командира Осадного Корпусу Січових Стрільців, виконуючий обов'язки командира корпусу УСС, начальник штабу Окремого загону Січових Стрільців, начальник штабу Дієвої Армії УНР, помічник коменданта групи Січових Стрільців. У грудні 1918 року А. Мельнику було присвоєно військове звання отаман Армії Української Народної Республіки.
На початку 1918 року він бере активну участь у штурмі київського заводу "Арсенал". Під час повстання Директорії проти влади гетьмана П. Скоропадського (листопад-грудень 1918 р.) стрілецький офіцер виступає вже як заступник командира осадного корпусу. Його військові знання дуже згодилися в бою під Мотовилівкою, де повстанці (головним чином, звичайно, січові стрільці) розбили офіцерські дружини гетьмана Скоропадського. В армії Симона Петлюри Мельник буквально за рік робить стрімку кар'єру: від виконуючого обов'язки командира корпусу до помічника командувача армійською групою. Можливо, він такими темпами незабаром дослужився б і до чину головного отамана, проте в кінці 1919 року його військова частина була інтернована поляками, а сам Мельник потрапив практично в положення військовополоненого.
Організаційна робота в еміграції. Після закінчення Громадянської війни Мельник залишився жити за кордоном. При цьому, на відміну від більшості політемігрантів, він не упав духом і не зневірився, а з ентузіазмом узявся за організацію легальної і підпільної діяльності українських патріотів. На початку 1920-х років разом з Євгеном Коновальцем вони створили Українську військову організацію (УВО), яка була покликана вести збройну боротьбу проти більшовиків. У 1924 році А. Мельник був заарештований і чотири роки провів у польській в'язниці. У лютому 1929 року два колишніх січових стрільця стали засновниками Організації українських націоналістів (ОУН), яка повинна була стати легальним крилом терористичної УВО. Після вбивства в 1938 році Євгена Коновальця Андрій Мельник вступив у боротьбу за вакантне місце керівника організації. Він наполягав на своєму праві очолити ОУН, повідомляючи соратникам про якийсь таємний заповіт загиблого, який нібито закликав передати владу йому як своєму найближчому соратникові. На бік Мельника несподівано для всіх став і грекокатолицький митрополит Андрій Шептицький, що мав великий авторитет серед українських націоналістів. Можливо, багато в чому завдяки його втручанню Андрій Мельник все-таки був обраний вождем націоналістів на другому зборі організації у Відні (1939 р.). Його дійсно підтримувало багато націоналістів, які щиро вважали Мельника ідейним борцем за Українську державу. Наприклад, відомий ідеолог націоналізму Микола Сціборський так відгукувався про нового вождя: "Це одна з корінних фігур визвольної боротьби. Кому, як не йому, її продовжити? А для продовження потрібен досвід. Історія не визнає імпровізації". Поет Олег Ольжич ніколи не приховував своїх симпатій до нового керівника: "Треба вміти за одне слово витерпіти ламання ребер, щоб говорити про витримку революціонера... Так, це не вождь типу Євгена Коновальця, менший за нього стратег і політик. Це за характером шеф штабу, але людина, яка ніколи не ламається і має почуття суті історії". Так казав про лідера ОУН архієпископ УГКЦ Іван Бучко: "Полковник Мельник - це найкраща людина, якого українці можуть мати вождем. Працьовитий, побожний і шанований усіма - він мало говорить, зате робить... Він завжди виправдає довір ... Андрій Мельник у довірі у народу, і народ гордий на нього".
Незабаром у новоявленого керівника почалися серйозні проблеми з однопартійцями. Німці, які захопили у вересні 1939 року Польщу, відразу ж випустили з в'язниць молодих українських націоналістів, засуджених там за тероризм. Незабаром ця "молодіжна група" на чолі зі Степаном Бандерою стала претендувати на повну владу в організації. Німецька служба розвідки абвер активно підігрівала конфлікт серед оунівців, всіляко підштовхуючи молоде радикальне крило до здійснення перевороту. У лютому 1940 року Бандера скликав у Кракові конференцію своїх прихильників, на якій був створений головний революційний трибунал, який виніс смертний вирок Андрію Мельнику і багатьом його активістам. У найближчі ж місяці бандерівська служба безпеки знищила до 400 мельниківців, у відповідь ті вбили близько 200 прихильників Бандери. Прийнято вважати, що за Бандерою пішла абсолютна більшість націоналістів. Це правда лише частково, оскільки вірність Мельнику зберегли багато найбільш авторитетних діячів руху, серед яких Юліан Вассиян - ідеолог ОУН, автор програмних документів установчого Конгресу Українських Націоналістів у Відні в 1929 році; Микола Сціборський - автор праці "Націократія", який став наріжним каменем у системі ідеологічних основ українського націоналізму. Це і Микола Капустянський, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, і ряд інших відомих діячів.
Незважаючи на внутрішню війну, обидва лідери ОУН знайшли можливість зустрітися в Італії, де Бандера вимагав від Мельника віддати йому керівництво. У квітні 1941 року великий збір організації в Кракові проголосив вождем Степана Бандеру, скасувавши всі постанови мельниківців. З цього моменту фактично розпочали діяльність дві різні політичні сили - ОУН (бандерівців) і ОУН (мельниківців).
Боротьба між цими двома групами націоналістів ніколи не припинялася. Конфлікт набув особливо великі масштаби на території окупованої фашистами України. Бандерівці і мельниківці повсюдно боролися один з одним за пости у створених німцями місцевих адміністраціях. Мельниківці активно запускали вглиб України так звані похідні групи, які повинні були спробувати встановити українські адміністрації на місцях. Північна похідна група ОУН йшла шляхом Дубно - Шепетівка - Житомир - Київ - Полтава - Харків. Середня - Проскурів - Вінниця - Умань - Київ - Донбас. Шлях південної пролягав з Вінниці до Одеси і Миколаєва. Групу, спрямовану до Києва, очолив О. Ольжич. У жовтні 1941 року з ініціативи О. Ольжича в Києві була створена Українська Національна Рада, до якої увійшли 130 делегатів, які представляли всі українські землі. До складу цього нового всеукраїнського органу підпільної влади увійшли члени різних політичних напрямів: від гетьманців до націоналістів. Керівним ядром стала президія, до якої, крім професора М. Величковського, увійшли інженер Антон Барановський, геолог Іван Дубина і член проводу ОУН Осип Бойдуник.
Свій штаб Андрій Мельник наказав розмістити в місті Рівному - столиці нещодавно створеного рейхскомісаріату України. Він дуже розраховував на підтримку з боку гауляйтера Еріха Коха в протистоянні з бандерівцями, тим більше що останні вбили трьох його найближчих соратників - Сціборського, Сеника та Шульгу. Мельник всіляко намагався демонструвати гітлерівцям свою лояльність, наприклад, у липні 1941 року він гаряче засудив проголошення бандерівцями незалежної Української республіки. У 1942 році голова ОУН (м), живучи в Берліні, запевняє фюрера, що "... керівні кола на Україні прагнуть до найтіснішої співпраці з Німеччиною". У 1943 році Мельник просить голову німецького Вермахту В. Кейтеля вирішити "питання залучення українських збройних сил у боротьбу проти Москви".
У лютому 1944 року гестапо несподівано заарештувало Андрія Мельника і помістило його в концтабір Заксенхаузен. Як видно, політика німецьких властей по відношенню до України дещо змінилася, і незабаром з цього ж табору був відпущений на свободу Степан Бандера, який там знаходився. Коли ж американці у 1945 році звільнили всіх ув'язнених, Мельнику вдалося уникнути видачі радянському уряду. Він залишається жити в Західній Німеччині, як і раніше, займаючись політичною діяльністю в середовищі української еміграції. Так, в 1948 році була створена нова Українська Національна Рада, куди увійшли практично всі українські політичні сили за кордоном. Зусиллями А. Мельника світове українство об'єдналося у Світовому конгресі вільних українців як надпартійному інституті, який протягом тривалого часу представляв інтереси українства.
Сторінки біографії Андрія Мельника.
12 грудня 1890 р. Андрій Мельник народився на Львівщині в селі Воля Якубова, неподалік від Дрогобича.
У 1914-1916 рр. командував сотнею Легіону українських січових стрільців на австро-російському фронті.
У 1916 р. потрапив у полон. Утримувався у таборі під Царицином.
6 січня 1917 р. з групою галичан втік з табору для військовополонених.
Січень-листопад 1918 р. - бере участь у формуванні куреня січових стрільців у складі армії Української народної республіки (УНР). Займає посади начальника штабу куреня, потім - начальника штабу полку січових стрільців.
Листопад-грудень 1918 р. - під час повстання проти влади гетьмана П. Скоропадського - заступник командира осадного корпусу.
1919 р. - виконуючий обов'язки командира корпусу.
19 грудня 1918 р. - попромований в отамани армії УНР. Виконує обов'язки начальника штабу армії, потім - помічника командувача армійською групою.
Початок 1920 р. - інтернований польськими військами.
У 1920-1921 рр. - Інспектор військових місій УНР.
З 1923 р - крайовий комендант УВО в Галичині.
У 1924р. заарештований польською поліцією і посаджений у в'язницю на 4 роки.
У 1933-1938 рр. - керівник Головної Ради Католицької асоціації української молоді "Орел".
27 серпня 1939 р. обраний головою ОУН.
У квітні 1941 р. ОУН розкололася на ОУН-М (прихильники Мельника) і ОУН-Б (прихильники Бандери).
1941 р. - після початку окупації України німецькими військами створює свій штаб у Рівному, але продовжує жити в Берліні. На деякий час посаджений німцями під домашній арешт. Постійно демонструє свою лояльність Гітлеру.
1943 р. - активно заявляє про необхідність створення незалежної Української держави.
26 лютого 1944 р. був заарештований гестапо і ув'язнений у концтаборі Заксенхаузен.
У 1947 р. на 3-му з'їзді українських націоналістів обраний керівником Проводу українських націоналістів.
1 листопада 1964 р. Андрій Мельник помер у Люксембурзі.
Цікаві факти про Андрія Мельника.
Андрій Мельник та Євген Коновалець не тільки були друзями і соратниками, а й стали родичами. Вони одружилися на рідних сестрах - дочках українського фінансиста з Галичини Степана Федака.
Після звільнення з польської в'язниці Андрій Мельник деякий час працював управителем в одному з маєтків митрополита Шептицького.
Згідно зі свідченнями, даними 19 вересня 1946 р. співробітником "Абверкоманди-202" З. М. Мюллером (працював спочатку в гестапо, а потім очолював відділення абверу в Ризі), Андрій Мельник був завербований ще в 1938 році співробітником абверу Ервіном Штольце. Зігфрід Мюллер зізнався: "Мельник відвідував начальника 4-го відділу Шройдера в його службовому приміщенні в гестапо, де отримував необхідні вказівки по роботі. Мельника я сам часто бачив у стінах гестапо... У листопаді 1940 р. я перейшов працювати в абвер, де дізнався, що Мельник, крім зв'язків з гестапо, працює в німецькій військовій розвідці. Він був резидентом "Абверштелле-Берлін".
Цікаво, що і після війни не припинилася боротьба між бандерівцями і мельниківцями, які продовжували конфліктувати у всіх країнах, де проживали.
Андрій Мельник нагороджений військовим хрестом.
Історична пам'ять про Андрія Мельника.
На честь Андрія Мельника названі вулиці у Дрогобичі, Івано-Франківську та Рівному.
У рідному селі Андрія Мельника Воля Якубова лідеру ОУН встановлено пам'ятник.
Могила Андрія Мельника на кладовищі Боневуа в Люксембурзі
Андрій Мельник в соціальних мережах.
У соціальних мережах Facebook, "Однокласники", "Вконтакте" спільнот Андрія Мельника не знайдено. У Youtube за запитом "Андрій Мельник ОУН" - 66 відповідей.
Документальний фільм "А. Мельник ОУН-УПА гей озовися батьку у віках".
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Андрія Мельника?
Для аналізу популярності запиту "Андрій Мельник" використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого можна зробити висновок, що за станом на 21 січня 2016 року кількість запитів за місяць склала 238, що видно на скрині.
За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів зареєстровано в лютому 2015 року - 486 запитів за місяць:
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments