Степан Бандера - організатор і символ українського національно-визвольного руху
Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області (Україна). Вбитий радянськими спецслужбами 15 жовтня 1959 у Мюнхені, (Німеччина). Український політичний діяч, теоретик і ідеолог українського національного руху ХХ століття, Герой України.
Подвиг Степана Бандери.
Подвиг Степана Бандери в тому, що він став не тільки організатором і керівником національно-визвольного руху України, але і його яскравим символом, що більше 80 років наганяє страх на ворогів України. Тільки цим можна пояснити:
1. Вбивство радянськими спецслужбами С. Бандери в 1959 році у ФРН в роки "холодної війни" (вбили ж не главу НАТО чи президента європейської держави. Чому? Бандера для СРСР був небезпечнішим, ніж НАТО або будь-який з лідерів західних країн, оскільки символізував внутрішню небезпеку для радянської держави).
2. Неодноразове осквернення його могили в Мюнхені (для радянських, а потім і російських спецслужб Бандера виявився страшним навіть будучи у могилі).
3. Суцільну фальсифікацію радянською (потім російською) історіографією біографії та діяльності Степана Бандери. Так,
приховувався факт його ув'язнення в німецькому концтаборі Заксенхаузен в 1941-1944 рр.;
смерть в німецьких концтаборах в 1942 р. двох його рідних братів - в Освенцимі Олександра і Василя, а третій брат Богдан був убитий нацистами в Херсоні в 1943 р.;
довгий час спотворювалося назва рух - "бендерівці" замість "бандерівців", в 50-і рр. НКВС створювалися каральні загони, переодягнені у форму "бандерівців", які нищили українців, щоб викликати у них ненависть до ОУН-УПА.
4. Під час Вітчизняної війни, котра розпочалась у 2014 році всіх захисників України сепаратисти і російські ЗМІ називали не інакше, як "бандерівцями" або "бандерівськими карателями".
5. У чому основні заслуги Степана Бандери перед народом України? Він
став одним з організаторів в 1929 р Організації українських націоналістів (ОУН) - головного інструменту національно-визвольного руху українців у наступні десятиліття. З 1933 р. Бандера став крайовим провідником ОУН у Західній Україні та крайовим комендантом бойового відділу ОУН-УВО, з 1940 р. - главою ОУН-УПА (б);
5 липня 1941 члени ОУН-УПА (б) у Львові оголосили "Акт відродження Української держави", що повідомляв про створення "нової української держави на материнських українських землях", за який в той же день і був заарештований Степан Бандера, відправлений згодом до концтабору Заксенхаузен до вересня 1944 р.;
його послідовники на чолі з Романом Шухевичем створили українську армію ОУН-УПА, яка боролася і з фашистською Німеччиною (1942-1944 рр.) і з комуністичним режимом в СРСР з 1944 по 1956 рр.
Нагороди Степана Бандери.
20 серпня 2010 - Герой України "за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, проявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу".
Тодішній президент України Віктор Ющенко 22 січня, під час урочистих заходів на честь Дня соборності, зазначив, що присудження Степану Бандері звання "Герой України" багато років чекали мільйони українців.
Цікаве про Бандеру.
Повоєнні роки були для Степана Бандери найважчими. Так, наприклад, лише в 1948 році він 6 разів змінював місце свого проживання (Берлін, Інсбрук, Зеефельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг). Зрештою Бандера з родиною переїздить до Мюнхена для того, щоб дати дочці гарну освіту. Справа в тому, що Степан разом зі своєю дружиною намагалися захистити дочку від усього, що творилося навколо її батька, і ніколи не говорили їй про те, що відомий Степан Бандера насправді є її кровним батьком.
"У 13 років я почала читати українські газети, в яких багато писали про Степана Бандеру. З часом грунтуючись на власних спостереженнях, а також постійних змінах прізвища, а також через те, що навколо мого батька постійно знаходилася величезна кількість осіб, у мене виникли деякі підозри. А коли один із знайомих проговорився, я була впевнена, що Степан Бандера, це мій рідний батько", - розповідала Наталія, дочка Бандери.
Мама Степана Бандери померла від туберкульозу в 33 роки, а він сам з дитинства відрізнявся слабким здоров'ям. В основному його турбувала хвороба суглобів, часто боліли ноги. У зв'язку з цим всі його старання потрапити в «Пласт» виявлялися марними. Вступити в дану організацію йому вдалося лише в третьому класі.
"Він був низького зросту, шатен, дуже бідно одягнений", - згадував Бандеру його товариш Ярослав Рак.
Якось в Академічному домі у Львові зібралася група студентів, один з яких відразу заявив, що він не має нічого спільного з політикою і знаходиться поза нею. При цьому був присутній і Степан Бандера. Коли "неполітичний" студент спробував потиснути йому руку, Бандера відвернувся. Тоді Степану зробили зауваження, на яке він відповів: "Якщо тобі це не сподобалося, можеш подати на мене в суд". Через кілька десятиліть цей же студент, прізвищем якого виявилося Сташинський, і став убивцею Степана Бандери.
У соцмережі "Вконтакте" також є досить велика кількість груп, присвячених Бандері. Найбільшою з них має назву "Степан Бандера".
Біографія Степана Бандери.
1927 рік - Бандера вступив до Українськї господарської академії в населеному пункті Подєбради (Чехословаччина). Однак польська влада відмовилися надати йому закордонний паспорт, у зв'язку з чим він залишився і далі проживати у своєму рідному селі, де займався культурно-освітньою та господарською діяльністю;
1928 рік - переїхав жити до Львова, де записався в агрономічний відділ Високої політехнічної школи, та провчився до 1933 року, а перед випускними іспитами був заарештований через свою політичну діяльність;
1932-1933 рік - заступник крайового провідника;
1933 рік - призначений крайовим провідником ОУН у Західній Україні;
1934 - заарештований польською поліцією. Перебував під слідством у в'язницях Львова, Варшави і Кракова;
з 18 листопада 1935 по 13 січня 1936 проходив Варшавський процес, в якому Степан Бандера, разом із 11 іншими обвинуваченими був засуджений за причетність до ОУН, а також за організацію вбивства Броніслава Пенацкого, міністра внутрішніх справ Польщі. Спочатку Бандеру засудили до смертного вироку, однак пізніше він був замінений на довічне ув'язнення;
19 вересня 1939 року, коли становище польських військ стало критичним, Бандера вийшов на свободу;
5 липня 1941 року, незабаром після ухвалення акту проголошення відновлення Української держави, німці заарештували Бандеру;
грудень 1944 року - Бандера звільнений разом з кількома іншими провідниками ОУН;
1950 рік - залишив посаду керівника провідників ОУН;
22 серпня 1952 року - пішов з посади координатора провідників всієї ОУН-Б. Однак його рішення не було офіційно прийнято, у зв'язку з чим на даній посаді він залишився аж до самої смерті;
останні роки свого життя Бандера прожив у Мюнхені під ім'ям Штефан Попель.
Вбивство Бандери.
15 жовтня 1959 року в Мюнхені в під'їзді будинку №7, розташованого на вулиці Крайтмайр, в 13:05 за місцевим часом знайшли закривавленого, але ще живого Степана Бандеру. Проте незабаром він помер.
Результати проведеної медичної експертизи показали, що причиною смерті Бандери стала отрута. Як виявилося, пізніше, його вбивця, Богдан Сташинський, вистрелив в обличчя Бандері зі спеціального пістолета, зарядженого ціаністим калієм.
Через два роки після смерті Бандери, судові органи Німеччини оголосили, що Сташинський діяв за наказом Хрущова і Шелепіна. Вбивця був засуджений на 8 років позбавлення волі. Пізніше Німецький Верховний суд проголосив, що винним у смерті Степана Бандери є уряд СРСР у Москві.
1 січня 2009 - на честь сторіччя з дня народження Степана Бандери українське державне підприємство "Укрпошта" випустило пам'ятний конверт і поштову марку з його зображенням.
2009 і 2014 роки у Тернопільській області України були оголошені роками Степана Бандери;
2012 рік - Львівська обласна рада стала ініціатором заснування премії імені Героя України Степана Бандери;
на честь Бандери були названі вулиці в наступних містах: Львів, Луцьк, Дубовиця, Рівне, Коломия, Івано-Франківськ, Червоноград, Дрогобич, Стрий, Долина, Калуш, Ковель, Володимир-Волинський, Городенка, Ізяслав, Сколе, Шепетівка і деяких інших населених пунктах, включаючи села і селища;
у світі існує 6 музеїв Степана Бандери:
музей Степана Бандери в Дублянах;
музей-садиба Степана Бандери (Воля-Задеревацька);
історико-меморіальний музей Степана Бандери (с.Старий Угринів);
музей Степана Бандери (Ягільниця);
музей визвольної боротьби імені Степана Бандери (Лондон);
музей-садиба родини Бандери (Стрий).
Пам'ятники Бандері.
Більшість пам'ятників Степану Бандері було встановлено в період 1990-2000 рр., оскільки до цього моменту особистість Бандери була заборонена комуністичною ідеологією Радянського Союзу.
В даний час відомі наступні пам'ятники Степану Бандері:
1 січня 1990 року, Івано-Франківськ;
30 листопада 2008 року - гранітний постамент;
18 серпня 1991 року, Коломия - пам'ятник;
26 серпня 2007 року - пам'ятник у Микитинцях (Івано-Франківська обласна рада);
15 жовтень 1990 року - пам'ятник у с.Старий Угринів, рідному селі Бандери;
Крім цього, Степану Бандері були присуджені наступні звання:
16 березня 2010 він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Хуст" (20 квітня 2011 Хустський районний суд позбавив Степана Бандеру цього звання).
В якості протесту на таке рішення суду, по всій території України прокотилася хвиля присвоєнь Бандері звання "почесний громадянин".
30 квітня - Тернопіль;
6 травня - Івано-Франківськ;
7 травня - Львів;
12 травня - Коломия;
21 серпня - Долина;
28 жовтня - Кузнецовськ;
17 грудня - Луцьк;
29 грудня - Червоноград;
13 січня 2011 року - Теребовель;
18 січня - Трускавець і Радехів;
20 січня - Сокаль та Стебник;
24 січня - Жовква;
11 лютого - Скол;
16 лютого - Яворівський район;
24 лютого - Бережани та Самбір;
25 лютого - Борислав;
9 березня - Броди;
29 березня - Стрий;
5 травня - Моршин.
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Степана Бандеру в пошуковій системі?
Висловіть свою думку!
comments powered by HyperComments