Вишневецький Дмитро Іванович

Дмитро Вишневецький - засновник Запорізької Січі

Дмитро Вишневецький - засновник Запорізької Січі та організатор двох походів проти Османської імперії. Дата народження Вишневецького невідома (близько 1517 р.), по-звірячому вбитий турками у 1563 році.

Подвиг Дмитра (Байди) Вишневецького та заслуги перед Україною.

Дмитро Вишневецький - родовитий волинський магнат:

побудував за свої гроші на острові Мала Хортиця міцний дерев'яно-земляний замок, який історичною наукою визнаний прототипом Запорізької Січі;

став легендарним козацьким отаманом "Байдою", очолював козаків під час двох успішних походів проти Ногайської Орди по нижньому Дніпру на татарсько-турецькі фортеці Іслам-Кермец, Кизи-Кермен (біля сучасних Каховки та Берислава Херсонської обл.) та на Очаків з метою виходу до Чорноморського узбережжя.

У відповідь турецькі та кримські війська в 1557 році взяли в облогу замок на Малій Хортиці, яка тривала 24 дні, в результаті перша фортеця Запорізької Січі була захоплена і зруйнована, а загони Вишневецького відступили.

Через 200 років відомий козацький літописець XVIII ст. полковник Грабянка вперше назвав Вишневецького козацьким гетьманом, завдяки чому українці його нерідко називають "першим гетьманом України", однак в джерелах XVI століття такий титул Вишневецького не зустрічається.

У 1558-1559 рр. Вишневецький разом з російським військом почав похід проти турків, двічі брав в облогу турецьку фортецю Азов, воював у низів'ях Дону й під Керчю. Після вступу Росії у Ливонську війну (1558-1583 рр.) дії російських військ у Північному Причорномор'ї стали менш активними, Вишневецький воював у цьому регіоні фактично сам-один.

Цікаве про Дмитра Вишневецького.

Рід Вишневецьких був одним із найбільш знатних і відомих на території сучасної України в 16 столітті, володіючи землями від Волині і Тернопільщини до Києва та Черкас.

Легенда свідчить, що Вишневецький потрапив у полон в 1563 році і був засуджений турецьким султаном до жахливої ​​кари у Стамбулі: його скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіну стамбульської фортеці, і, підвішений за ребро на залізний гак, Вишневецький провисів ще три доби, доки його не пристрелили з луків.

Після смерті вороги вийняли з грудей Байди його мужнє серце, і кожен з'їв по шматочку, сподіваючись отримати хоча б часточку героїзму і безстрашності цієї людини.

Замок-палац Вишневецьких в місті Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, де приблизно у 1517 г. народився Дмитро Вишневецький:

Замок Вишневецьких

Вишнівець Тернопільської області на карті України Яндекс:

Біографія Дмитра Вишневецького.

Дмитро Байда Вишневецький

Точна дата народження Дмитра Вишневецького невідома. В історії є лише згадки про те, що він був старшим сином князя Івана Вишневецького та його дружини Анастасії Семенівни, яка була дочкою княгині Острозької;

вперше ім'я Дмитра Вишневецького згадується в українській історії в 1545 році під час ревізії Кременецького замку. Наступний спогад датовано 1548 роком. Тоді він зробив набіг на землі Очаківського замку, який знаходився під владою Високої Порти;

1551 року - король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкаси та Канів;

1553 року - незважаючи на попередження Сигізмунда, на свої кошти почав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця. Туди почали стікатися козаки, оскільки ця фортеця повинна була стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Згідно з результатами археологічних та гідрогеологічних досліджень, що проводилися в період з 1990 по 2000 рік, ототожнюється з островом Байда, який розташований на захід від острова Хортиця;

літо 1553 року - Вишневецький несподівано для всіх залишає Малу Хортицю і разом зі своїм військом вирушає до Стамбулу. Там він протягом півроку служив султану Сулейману I. Мотиви цього вчинку досі невідомі;

1554 - повернувшись з Туреччини, вирушив до Варшави, де отримав наказ тримати оборону проти татар в закладеній ним фортеці;

1556 - козаки Вишневецького під його командуванням напали самостійно на Аслам-город. У результаті замок був взятий, а всі цінності, які в ньому були, козаки перевезли в Хортицю;

1557 рік - хан Девлет-Гірей спробував схилити Вишневецького на свій бік, однак той відповів відмовою. У результаті хан зібрав всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога фортеці тривала 24 дні, після яких татари зазнали великих втрат і змушені були відступити;

влітку 1557 року - хан Девлет-Гірей знову спробував взяти фортецю. З ним ішли турецьке військо на човнах і молдавська підмога. Фортеця була взяла в повну облогу. Проте незабаром і загарбникам, і захисникам довелося покинути фортецю у зв'язку з браком провіанту. У результаті козаки невеликими групами прокралися через турецько-татарські заслони і попрямували уверх по Дніпру до Черкас. Фортеця була зруйнована;

1558 рік - початок підготовки до кампанії проти Криму й до переговорів з Великим князівством Литовським. Вишневецький з московським військом по дорозі збирав козаків. Був запланований похід у Крим. Хан відтягнув всі війська за Перекоп і приготувався до оборони. Але раптово Вишневецький був відкликаний до Москви. Там йому доручили досить дрібні операції на Дону і Кавказі, під час яких він заснував фортецю у Черкаську;

1561 рік - Вишневецький був оголошений зрадником у Великому князівстві Литовському через співпрацю з Москвою. Однак його така позиція не задовольняла, і він зі своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинившись на острові Монастирському. Там він домігся від великого князя для себе і своїх супутників письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського. Сигізмунд з радістю прийняв його, після чого Вишневецький важко захворів. Навіть думав, що його отруїли, і проходив лікування у медиків, що відповідали за здоров'я самого князя;

1562 рік - Вишневецький прибув з посольством до Москви, намагаючись схилити царя до продовження антиосманської боротьби, але, не досягнувши мети, повернувся в підданство до польського короля;

1563 рік - Вишневецький разом з польським магнатом Ласським здійснив похід на Молдову, де в цей час відбувалася боярська міжусобиця, в боротьбі за молдавський престол. В одній з битв військо Вишневецького зазнало поразки, а він сам потрапив у полон і був привезений до Стамбулу. Гетьман відмовився перейти на турецьку службу і був страчений разом зі шляхтичем Пясецьким.

Дмитро Вишневецький і соціальні мережі.

Жодної сторінки або групи, які були б присвячені Дмитру Вишневецькому, виявлено не було в таких соціальних мережах, як "Однокласники", "Вконтакте" і Facebook.

Увічнення пам'яті Дмитра Вишневецького.

13 вересня 1997 року випущена поштова марка номіналом 20 копійок із зображенням Дмитра Вишневецького;

31 березня 1999 року - срібна монета номіналом 10 гривень;

13 жовтня 1999 року - на острові Хортиця відкрито пам'ятник Дмитру Вишневецькому;

У містах Черкаси, Тернопіль, Коломия та деяких інших названі вулиці в честь Дмитра Вишневецького.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Дмитра Вишневецького в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом “Дмитро Вишневецький” 701 раз.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту “Дмитро Вишневецький” за останні два роки:

найвищий інтерес до даного запиту був зафіксований в жовтні 2013 року (близько однієї тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в серпні 2014 року (близько 40 запитів).