Кожедуб Іван Микитович

Іван Кожедуб - українець, тричі Герой СРСР і маршал авіації

Кожедуб Іван Микитович народився 8 липня 1920 в н. п. Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Українська Народна Республіка, помер 8 серпня 1991 року в Москві, радянський військовий діяч, льотчик-ас часів Великої Вітчизняної війни, найбільш результативний льотчик-винищувач в авіації союзників. Тричі Герой Радянського Союзу. Маршал авіації.

Подвиг Івана Кожедуба.

Слова Івана Кожедуба

Більшість українців у роки Другої світової війни воювала на боці СРСР проти фашистської Німеччини. Воювали вміло і хоробро, так, що

2 021 українець став Героєм Радянського Союзу (з 11603, це 17.4%);

25 українців стали двічі Героями (з 101, або 25%);

один з трьох - Іван Кожедуб - тричі Героєм .

Ці цифри доводять повну абсурдність висловлювання президента РФ Володимира Путіна від 16 грудня 2010 про те, що "у війні Росія могла б перемогти і без України".

Найбільш уславленим героєм, що народився в Україні, став Іван Микитович Кожедуб, який пройшов шлях з 1943 по 1945 рр. від сержанта до гвардії майора і офіційно збив 64 літаки противника. Його товариші по службі говорили про нього: "Це людина, яка відчував себе в небі, як вдома". На всю історію польотів Івана Кожедуба було чимало подій, які можна назвати героїчними, оскільки він завжди використовував будь-яку нагоду, аби піднятися в небо. На рахунку Івана Кожедуба - 330 бойових вильотів, 120 повітряних боїв і 62 (за іншими даними - 64) збитих ворожих літаки. Він влучав у ціль з будь-якого положення літака. Кожедуб жодного разу не був збитий сам, хоча і неодноразово приводив підбитий винищувач або сідав на аеродром, пошкоджений бомбами. Він все життя був у захоплені від неба і зробив свою мрію покликанням. Фахівці військової справи відзначають 4 основних подвиги Івана Кожедуба:

1. 30 вересня 1943 - Кожедуб супроводжував у небі переправу військ через Дніпро. Роблячи віраж, він залишився в небі без прикриття бойових товаришів і в цей же момент помітив недалеко німецькі "юнкерси". Прославлений льотчик не розгубився, не запанікував і сам-один спікірував на бомбардувальники. Зробивши кілька віражів, він увірвався в ланку супротивника. Атака сміливого російського льотчика-одинака була для німців настільки несподіваною і зухвалою, що вони в сум'ятті припинили скидати бомби і зайняли оборонну позицію. Побачивши розгубленість ворога, Іван Микитович зважився на ще більш сміливий крок - він спікірував на одного Ju-87, що відірвався від товаришів, і збив його. Палаючі уламки збитого літака позбавили супротивника бойового духу, бомбардувальники відступили.

2. 3 жовтня 1943 року, тобто через три дні після попереднього бою, Кожедубу, а також його товаришам довелося зіткнутися з іще більшою кількістю супротивників. Прикриваючи плацдарм на березі річки, в небо піднялися дев'ять “Ла-5". Практично відразу пілоти помітили в небі колону пікіруючих бомбардувальників "Юнкерс-87", кожні дев'ять літаків в якій прикривалися шістьма винищувачами "Ме-109". Кожедуб на чолі п'яти літаків першим пішов в атаку на групу бомбардувальників. У свою чергу супротивник, який зовсім не очікував на атаки від настільки незначної кількості радянських машин, дещо розгубився. Через декілька хвилин загорілися і впали на землю два Ju-87. Уцілілі німецькі літаки з першої дев'ятки відступили, трохи пізніше повернула назад і друга хвиля пошарпаних в бою "юнкерсів". Досить ефектну крапку в битві поставив саме Іван Кожедуб, якому вдалося перетворити на вогненну кулю один з останніх винищувачів люфтваффе.

3. Лютий 1945 - у бою над Одером Кожедуб вписав у свою біографію важливу деталь - одним з перших у світі він знищив новітній реактивний винищувач-бомбардувальник люфтваффе "Me-262". До Кожедуба це не вдавалося зробити нікому. Злетівши в небо 19 лютого зі своїм товаришем і напарником Дмитром Титоренком, Кожедуб виявив на висоті більш ніж 3000 метрів невідомий літак, який летів на максимальній для радянських "Ла-7" швидкості. Герой зауважив, що німецький пілот не контролював простір під собою, покладаючись на високу швидкість машини. Цим фактом і вирішив скористатися льотчик, зустрівши німця на перехресному курсі і розстрілявши його знизу. Однак Титаренко прийняв рішення відкрити вогонь першим, вельми здивувавши при цьому Кожедуба. "Що таке? У супротивника летять траси (сліди, які залишаються в повітрі від куль): ясно - мій напарник все-таки поквапився! Про себе нещадно лаю Старика (Титаренка); впевнений, що план моїх дій безнадійно порушений. Але його траси несподівано мені допомогли: німецький літак став розвертатися вліво, в мою сторону. Дистанція різко скоротилася, і я зблизився з ворогом. З мимовільним хвилюванням відкриваю вогонь. І реактивний літак розпадаючись на частини, падає ", - згадував після бою Кожедуб.

4. Квітень 1945 - Іван Кожедуб декількома чергами з бортових гармат відігнав два німецькі винищувачі від американського "В-17", але був сам атакований американськими винищувачами, які відкрили вогонь з великої дистанції. Зробивши в повітрі кілька складних фігур, Іван Микитович опинився збоку "американця" і підбив його. Зробивши ще одну фігуру вищого пілотажу і пустивши кілька черг, він підірвав у повітрі і іншу машину. Пізніше з'ясувалося, що ці літаки виявилися "Мустангами" Військово-повітряних сил США.

Але, як виявилося, сутичка з американцями була не останньою. Значно гарячіший бій з американцями майбутній маршал авіації прийняв за пару днів до капітуляції Німеччини, коли близько 20 американських бомбардувальників класу "Літаюча фортеця", зовсім не звертаючи уваги на попереджувальні постріли, увійшли в простір радянської окупаційної зони. Радянський льотчик збив три літаки, а інших змусив утікати, але зарахувати ці три перемоги до загального списку не дав.

Цікаве про Івана Кожедуба.

Іван Кожедуб біля свого літака

У своїй книзі під назвою "Вірність Вітчизні" Іван Кожедуб згадував, що в дитинстві міг загинути в Дністрі. "Хлопці в розлив вирушили на човні на дальній острів і ввечері при сильному вітрі поверталися в село. Поривом вітру човен розвернуло поперек хвилі і перевернуло. Опинившись в холодній воді, діти попливли до дерева, що опинилося поблизу, і вилізли на гілки. До ночі ті, хто врятувався, почали замерзати, і друг Іванка Андрійко потонув. Та й самого Іванка здуло з гілки вітром, коли він, знесилившись, не зміг триматися. Впавши у воду, Іванко відразу пішов на дно. Дивним у його порятунку було те, що в цей час як раз підійшла допомога на баркасі, де був брат Іванка Олександр. Він встиг помітити, куди впав майбутній радянський повітряний снайпер і, пірнувши, врятував його. У той день маленький Іван пережив першу важку втрату у своєму житті. А скільки ще доля йому готувала..." - писав він.

У цій же книзі Іван Кожедуб розповів про свою першу зустріч з літаком: "... одного разу вдень, граючи в кеглі, я почув гуркіт мотора: на невеликій висоті пролітав літак. Вперше я побачив його так близько. Два пасажири, що сиділи ззаду, помахали нам руками. Машина швидко зникла за пагорбом. От би піднятися, подивитися зверху на Десну, на наші просторі краї...

Перед самим від'їздом я дізнався, що можна полетіти: пасажирів катали за плату, але було вже пізно. Та й літак, відверто кажучи, вселяв мені не тільки зацікавленість, але й боязнь. Я навіть зізнався собі, що, мабуть, і не наважився б полетіти. І вирішив про себе, що льотній справі навчитися важко, а льотчики, мабуть, - люди казково сміливі: подумати тільки - у повітря піднімаються, роблять такі перельоти! І ні на секунду тоді не виникла у мене думка присвятити своє життя авіації".

Нагороди Кожедуба.

Тричі Герой Радянського Союзу.

Кавалер двох орденів Леніна.

Кавалер семи орденів Червоного Прапора.

Кавалер ордена Олександра Невського.

Кавалер ордена Вітчизняної війни I ступеня.

Кавалер двох орденів Червоної Зірки.

Кавалер ордена "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" II ступеня.

Кавалер ордена "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" III ступеня.

Іноземні:

Кавалер ордена Червоного Прапора (Монголія).

Кавалер ордена Заслуг перед Вітчизною (НДР).

Кавалер ордена Відродження Польщі.

Кавалер ордена Державного прапора (КНДР).

Біографія Івана Кожедуба.

Іван Кожедуб

1940 рік - вступив на службу до лав Червоної армії і восени того ж року закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків, після чого продовжив в ній службу на посаді інструктора;

23 лютий 1942 року - старший сержант;

листопад 1942 року - Кожедуб був відряджений в 240-й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії;

березень 1943 року - у складі дивізії вилетів на Воронезький фронт. Молодший сержант. Командир ескадрильї;

4 лютого 1944 року - Герой Радянського Союзу - старший лейтенант за званням;

серпня 1944 - капітан, заступник командира 176-го гвардійського полку, став воювати на новому винищувачі “Ла-7”;

19 серпня 1944 року - удостоєний другої медалі "Золота Зірка" за 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків супротивника;

17 квітня 1945 року - Кожедуб провів останній бій у Велику Вітчизняну, в якому він збив 2 FW-190 в небі над Берліном;

18 серпня 1945 року - третя медаль "Золота Зірка" за високу військову майстерність, особисту мужність і відвагу, проявлені на фронтах війни;

з 1970 року - генерал-полковник авіації;

з 1971 року - служив у центральному апараті ВПС;

з 1978 року - у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР;

до 1985 року - маршал авіації;

Могила Івана Кожедуба у Москві

Помер Іван Кожедуб 8 серпня 1991, похований у Москві.

Вшанування пам'яті Івана Кожедуба.

Іван Кожедуб є почесним громадянином наступних міст: Бєльці, Чугуїв, Калуга, Куп'янськ, Суми, Звенигород, та багатьох інших.

В селі Ображіївка встановлено бронзовий бюст Кожедуба;

його “Ла-7” (бортовий № 27) експонується в музеї ВПС в Моніно;

іменем Івана Кожедуба названий парк в місті Суми (Україна), біля входу встановлено пам'ятник льотчику;

на південному сході Москви є вулиця Маршала Кожедуба.

Також на його честь названі вулиці в містах Усть-Каменогорськ та Алма-Ата в Казахстані та Салават (Російська Федерація);

ім'я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил (колишн. ХВУ, ХІЛ), а також Хіміко-технологічний коледж в місті Шостка;

8 травня 2010 - пам'ятник Кожедубу у парку Вічної Слави в Києві;

8 червня 2010 в місті Шостка в ознаменування 90-річчя Кожедуба було встановлено погруддя біля музею Івана Кожедуба;

12 листопада 2010 - пам'ятник Кожедубу в Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.

про Кожедуба знято документальний фільм "Таємниці століття. Дві війни Івана Кожедуба";

у 2010 році Україна святкувала на державному рівні 90-річчя з дня народження героя. Тоді ж була випущена пам'ятна монета, присвячена Івану Кожедубу;

іменем Івана Кожедуба названий швидкий поїзд № 118/117 сполученням Суми - Москва;

ім'я Івана Кожедуба отримала вулиця в мікрорайоні Авіаторів міста Балашиха Московської області;

на честь Івана Кожедуба названий піонерський табір в Московській області (Одинцовський р-н, під Кубинкою);

макет літака “Ла-5”, на якому здійснив перший виліт з Уразівського аеродрому під час війни І. М. Кожедуб, був відкритий в травні 1988 року у Бєлгородській області.

Іван Кожедуб в соціальних мережах.

У Youtube викладений документальний біографічний фільм з ігровими реконструкціями з циклу "Таємниці століття", присвячений 90-річчю генерал-полковника авіації Івана Микитовича Кожедуба, - “Дві війни Івана Кожедуба” / Two wars Ivan Kozhedub (First channel, 2010).

Груп в соціальних мережах "Однокласники" і "ВКонтакте" не виявлено.

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Івана Кожедуба в пошуковій системі?

Як видно з фото, користувачі пошукової системи Яндекс у вересні 2015 цікавилися запитом "Іван Кожедуб" 648 разів.

А за іншим графіком можна простежити, як змінювався інтерес користувачів Яндекса до запиту "Іван Кожедуб" за останні два роки:

найвищий інтерес по даному запиту був зафіксований в травні 2015 року (близько 1,9 тисячі запитів);

найменше інтересу було проявлено в грудні 2014 року (близько 500 запитів).