Сковорода Григорій Савич

Григорій Сковорода: філософ, який розкрив суть української нації у 18 столітті

Сковорода Григорій Савич народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи на території Полтавської області, помер у віці 71 року 9 листопада 1794 року в селі Іванівка на Харківщині. Легендарний український філософ, гуманіст-просвітитель, байкар, поет і педагог.

Філософія - суть пізнання, і в історії кожної нації були особистості, які сформулювали як глибинні основи свого народу (актуальні дотепер), так і заклали потужний імпульс вектору розвитку філософської думки, а потім і культури всієї держави. Як

Лао-Цзи (6-5 вв. до н. е.) став засновником даосизму, який відкрив "Великий шлях" для народів Китаю;

Епікур (341-270 рр. до н. е.) розкрив у жителів Афін "безтурботність духу" і прагнення до "радості насолод", які через 2.3 тис. років (!) не можуть зрозуміти аналітики МВФ і Євросоюзу;

Омар Хайям (1048-1122). Персидський і таджицький поет і філософ у своїх відомих віршах з чотирьох рядків (рубаї) повідав мудрість свободи людини і її вільнодумства при тиранії, за якими донині світ вчиться "мудрості, підступності і тонкощам звичаїв Сходу";

Георг Гегель (1770-1831) у Німеччині вивів 3 закони діалектики, які лягли в основу німецького раціоналізму і смут революцій, марксизму і двох світових воєн, що народилися в рідній для нього Німеччини.

Україна дала світові Григорія Скороводу, що увійшов до списку 100 найбільших філософів світу, поряд з Сократом і Епікуром, Конфуцієм і Лао-Цзи, Коперником і Джордано Бруно, Дені Дідро та Людвігом Фейєрбахом, чия спадщина вивчається на філософських факультетах всіх без винятку ВНЗ світу, оскільки завдяки цим людям кожна нація знайшла епітет, який визначив на багато століть її майбутнє - войовничість для одних націй, покірність і шанування влади в інших народів, скрупульозність і педантичність у третіх, волелюбність і бунтарство у четвертих і т. д.

Які глибинні риси характеру відкрив Григорій Сковорода в українців ще у 18 столітті і яку спадщину нам залишив?

Подвиг Григорія Сковороди.

“Світ ловив мене, але не спіймав”, - говорив чи то жартома, чи то всерйоз Григорій Савич Скоровода чи то про себе, чи то про всю українську націю в цілому. Розглядаючи особистість Сковороди, доцільно більш детально звернути увагу на декілька основоположних граней його гігантського таланту, який розкриває всю ту ж суть... української нації взагалі. Для своїх сучасників і вдячних нащадків Григорій Савич запам'ятається як:

1. Філософ, вчення якого про любов, свободу і життя зберігає актуальність через багато століть після смерті автора. Сковороду називають проповідником філософії любові і свободи. Розроблена філософом концепція життєвої мудрості вражає навіть людей в 21 столітті, яких здивувати чим-небудь нелегко.

Для пояснення сучасникам, чим примітний Григорій Сковорода, доречно використовувати порівняння з людиною-хіпі, яка волею долі народилася в українському містечку першої половини 18 століття. Народженого в сім'ї малоземельного козака Григорія Савича порівнюють з відомими мислителями давнини, називають українським Сократом.

Сковорода є єдиним європейським філософом, який доводив вірність власного бачення світу всім своїм життям. Мислитель говорив, що у кожної людини в житті є своє призначення, завданням кожного з нас є пошук єдино вірного шляху, особливої місії на землі. Сковорода вчив, що найнеобхідніше зазвичай дається людині легко і без зайвих турбот. Якщо ж бажане не дається - значить, і домагатися володіння ним не слід, оскільки дії людей наперекір долі тягнуть за собою всесвітній хаос.

Сучасні вчені ставлять Сковороду в один ряд з такими знаковими мислителями античності, як Анахарсіс, Платон, Сократ і Аристотель. Засновниками античної філософії, як відомо, є греки. Але за майже 2000 років, що минули з часу завершення епохи античності, Греція не дала світові жодного мислителя, якого можна порівняти з Григорієм Сковородою.

Власні думки, як і Платон, Сковорода викладав у форматі діалогів. Цей стилістичний прийом дає можливість мислителю розмежовувати людську сутність, ділячи її на видиму і невидиму складову. Споглядання людиною самої себе з боку для філософа є шляхом до глибшого пізнання суті.

Концепція світогляду Сковороди розглядала філософію, як спосіб пізнання людиною самої себе, пошуку своєї місії. Божу іскру в кожному з тих, хто живе на Землі, філософ описував, як якусь подобу посудини. У кожної людини на початку її шляху є посудина індивідуального обсягу, яку Всевишній наповнює талантом для подальшого його використання людиною. Момент усвідомлення людиною власного призначення Сковорода називав реалізацією Божого задуму.

Головною метою філософії Сковорода називав пошук щастя, гармонії, життєвого балансу. Григорій Савич є першим і єдиним у світі мандрівним філософом, який поєднував життя з вченням, постійним удосконаленням самого себе. Усім своїм життям він довів, що щастя людини не залежить від місця і часу, плоті або крові, не міститься в високій посаді, владі або багатстві.

2. Патріот і борець за українську незалежність - друга основна риса і філософської спадщини Сковороди, і української нації в цілому. Аналогічний підхід використовував мислитель до себе - у можливість служіння власному народу він просто не вірив. Замість цього однією зі своїх цілей визначав розвиток в людях священної любові до Вітчизни.

Сковорода дуже важко переніс знищення імперською владою Запорізької Січі. З м'якістю, властивою мислителям, він відстоював ідею формування української державності. Відродження української нації після удару, завданого царським режимом, філософ бачив через акцент на особливостях ментальності - верховенстві морального закону, високій духовності, чистоті людських сердець, душевному спокої. Також в числі відмінних характеристик представників української нації Сковорода називав здатність до самопожертви, спокій, розум і прагнення до справедливості.

Негативно ставився мислитель до панування великої держави над меншими. Як справжній свободолюб, Сковорода відкидав пропозиції царського палацу про переїзд і подальше безбідне життя. Внаслідок згубності ідей, проголошуваних філософом, для режиму він являв собою чималу небезпеку. У прагненні ізолювати Сковороду, уникнути розповсюдження його ідей імператриця Катерина II запрошувала філософа до Петербурга, на що отримала досить зухвалу відповідь про те, що Батьківщини поет не кине.

Творчість та ідеї Сковороди вплинули на культурну спадщину України і всього світу. Мистецтвознавці констатують наявність відгомону концепцій, розроблених Сковородою, у творах Івана Котляревського, Тараса Шевченка та низки інших українських талантів. У світовому масштабі з причини актуальності ідей через багато років філософа порівнюють з Буддою, Зороастром і навіть Ісусом;

3. Педагог-новатор, який постійно намагається вийти за рамки загальновизнаних канонів, методи викладання якого царському режиму не припали до душі. Протягом певних періодів свого життя Сковорода працював учителем. Для дітей деяких заможних поміщиків він був надомним педагогом, викладав і в навчальних закладах. Педагогічний талант Сковороди був настільки блискучим, що він розробив власну методику навчання богослов'ю.

Замість поширеного тоді зубріння філософ-богослов прагнув, щоб його учні освоїли в першу чергу вміння мислити, аналізувати, робити власні висновки. Подібне новаторство не прийшлося до вподоби владі того часу, нерідко кар'єра вчителя закінчувалася безславно. Проте успіхи учнів педагога-просвітителя можна розглядати як об'єктивний показник якості його викладання.

Новатором в педагогічній галузі Сковорода був і в питанні оцінювання знань та научуваності учнів. Успішні студеї оцінювалися їм показниками “вельми гостр”, учнів, які схоплювалди все на льоту, педагог називав “зверок вострой”. Якщо мова йшла про студентів відстаючих, відмітками могли стати формулювання “тупий”, “вельми тупий”, “сущий безтолковщина”. Відомо, що розроблена Сковородою градація передбачала 12 показників, тому його можна сміливо називати засновником дванадцятибальної системи в оцінюванні знань учнів.

Відомий також випадок, коли Сковорода працював домашнім учителем у сина Стефана Томари, дворянина, чий маєток розміщувалося поблизу Переяслава. Сина дворянина вчитель навчав мовам, яких сам знав безліч, і словесним наукам. У педагога та учня склалися дружні, довірчі відносини. Одного разу за невірне міркування Сковорода покартав хлопчика словами “Ах ти, свиняча голова!”.

Неоднозначну фразу почув хтось із слуг, тут же про це дізналися батьки учня. За негідне звернення педагог позбувся місця роботи і харчів. Пізніше дворянин умовив Сковороду продовжити заняття з сином. З часом учень зробив міжнародну кар'єру, він навіть був російським послом при дворі турецького султана.

У 1805 році в Харкові засновано університет - перший ВНЗ нового часу в Україні, другий за престижністю після Києво-Могилянської академії. Кошти, необхідні для початку роботи навчального закладу, зібрали поміщики регіону після ініціативи Василя Каразіна. Вони зібрали 618 000 рублів, суму на той час просто фантастично велику. Потім виявилося, що більшість поміщиків-меценатів були учнями Сковороди.

4. Терпимість до будь-якої релігії присутня і у Григорія Сковороди, і те ж саме ми бачимо в української нації дотепер - середній шлях між “курганами буйнаго безбожія” і ”подлыми болотами рабострастнаго суевѣрія”...

Цікаве про Григорія Сковороду.

Багатогранна особистість, якою, безсумнівно, був Григорія Савович, просто не могла не зустріти на своєму шляху цікаві ситуації. З деяких моментів біографії знаменитого українця можна точніше зрозуміти, якою дивовижною людиною був Сковорода:

батьків втратив у 9 років, після чого був узятий на виховання ченцями;

внаслідок роз'їздів європейськими країнами і нетривалої кар'єри придворного хориста на курс навчання в Києво-Могилянській академії витратив 19 років. У європейських країнах він навчався, в тому числі і мистецтву писати музику;

весь вільний від навчання час проводив у бібліотеці. У компанії книг молодій людині ніколи не було нудно. Він знав величезну кількість мов - як давніх, так і сучасних;

часто філософ казав, що єдине, чого в житті варто боятися, - це нудьга. І тут же додавав, що краще триматися подалі від “розрум'янених мавп з розфарбованої труни, яку іменують світом”;

знамениту фразу “Світ ловив мене, але не спіймав”, яку філософ велів розмістити на своєму надгробку, фахівці трактують по-різному. Однією з гіпотез є оцінка слова “світ” саме як позначення світського товариства. Відомо, що Сковороді пропонували і високі посади при імператорському дворі, де про український мудреця знали добре, і забезпечене життя духовного сановника.

На всі привабливі пропозиції, які поступали, мислитель відповідав, що час свій не продає. Крилатою фразою став вислів Сковороди “Тільки тоді людина усвідомлює цінність часу, коли він безповоротно втрачений”;

одним із псевдонімів Сковороди є “Григорій Варсава” (син спокою);

відповідно до однієї з гадок, саме Григорію Савичу належить фраза “Дасть Бог день - дасть Бог їжу”. Мандрував він Україною з невеликим багажем. При собі мандрівник мав 2-3 предмети одягу, посох, сопілку і Біблію, їжею ніколи не запасався;

за життя книги філософа не видавалися. Мудрість мислителя збереглася для нащадків у вигляді декількох рукописів, які переписувалися друзями Сковороди;

любов до свободи стала причиною того, що філософ за все життя так і не зв'язав себе узами шлюбу. Романтичне почуття у Сковороди було, але перспектива осілого, розміреного життя виявилася для нього занадто страшною долею. З храму, де відбувалося його вінчання, філософ втік, зробивши вибір на користь свободи;

людина обдарована, на диво розумна і талановита, при бажанні він міг взяти від життя все. Однак всі земні блага він віддав долі, попросивши взаміну тільки одну, але найбільш значну цінність - свободу;

спосіб життя філософа також вельми примітний. Їв він всього 1 раз на добу - тільки після заходу сонця і виключно рослинну їжу. На сон Сковорода виділяв не більше 4 годин свого дорогоцінного часу щодоби;

поширеною є легенда про останні години життя великого філософа. В останні дні свої він гостював у поміщика Андрія Ковалевського в селі Іванівка (зараз - Сковородинівка). З наближенням останньої години він окреслив прямокутник під липою в саду і почав копати. Здивованому садівнику пояснив, що готує для себе останній притулок.

Могила Григорія Сковороди

По завершенні роботи 72-річний філософ повернувся до кімнати, запалив недогарок свічки і заснув. На ранок господарі виявили, що копав собі могилу під розлогою липою Сковорода не просто так, оскільки уві сні Григорій Савич помер. Зараз вже неможливо встановити, правдива ця історія чи просто придумана заради красивої легенди, історики даних не підтверджують;

упродовж тривалого часу не була навіть відома дата народження Сковороди. Тільки в одному з листів філософа до його учня і другові Михайла Ковалинського міститься розповідь про святкування дня народження. Лист є єдиним свідченням дати народження українського генія;

після смерті мудреця минуло більше ніж 220 років. Ідеї ​​Сковороди зберігають актуальність, що дає підстави сучасникам говорити про мислителя як про пророка.

Біографія Григорія Сковороди.

1738 рік - вступає до Києво-Могилянської академії;

1742-1744 роки - соліст у придворному хорі цариці Єлизавети;

1750-1753 роки - поїздка Європою, після повернення в Україну починає писати вірші та наукові праці;

1755 рік - поїздка до Москви, де Сковорода проживав у Троїце-Сергіївській лаврі, і повернення назад в Україну;

1757 рік - написання перших поетичних творів, що увійшли до збірки “Сад божественних пісень”;

1759-1960 роки - викладач піїтики в духовному колегіумі Харкова, звідки пішов після сварки з архімандритом Гервасієм;

у 1761 році Сковорода повертається до викладання в колегіумі, де працює аж до початку періоду мандрів (1769 рік);

з 1769 року і до самої смерті філософ мандрує, переважно улюбленою Слобожанщиною. У процесі подорожі рідною землею він набирається знань, пише філософські праці, які присвячує друзям і близьким.

Увічнення пам'яті Григорія Сковороди.

Іменем філософа по Україні названо не тільки величезну кількість вулиць, а й цілі населені пункти. Образ видатного мислителя, окрім численних монументів, можна зустріти навіть на купюрі номіналом 500 гривень.

В селі Сковородинівка на території Золочівського району Харківської області працює Національний літературно-меморіальний музей імені Сковороди;

меморіальний музей відкрито в Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав” у місті Переяслав-Хмельницький;

літературно-меморіальний музей функціонує в Чорнухах, де також створено історико-культурний заповідник “Батьківщина Григорія Сковороди”;

пам'ятники сковороді стоять у Києві, Лохвиці, Переяслав-Хмельницькому, Харкові, Чорнухах;

в червні 1996 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету номіналом в мільйон карбованців, присвячену Сковороді;

банкнота номіналом 500 гривень випущена НБУ 15 вересня 2006 року. На аверсі розміщено портрет Григорія Сковороди, в дизайні платіжного засобу використано 2 малюнка його авторства.

Фрагмент тексту, написаного рукою Сковороди:

Філософ очима Юрія Журавля.

Портрет Григорія Сковороди у виконанні Юрія Журавля

Сайти та сторінки в соцмережах, присвячені Сковороді.

http://scovoroda.info/

http://skovoroda.mow.fm/

https: //www.facebook...131660396910117

Григорій Сковорода у соціальних мережах.

Проаналізувавши найпопулярніші соціальні мережі "Однокласники", Facebook, "Вконтакте" і відеохостинг Youtube, можна зробити наступні висновки:

В "Одноклассниках" знайдена 1 група:

За запитом "Григорій Сковорода" в соціальній мережі "Вконтакте" знайдено 6 спільнот:

у Facebook спільнот не виявлено (крім офіційної сторінки):

На одному з відеоканалів Youtube виявлено відео про Григорія Сковороду:

У Youtube також розміщено відео "Великі Українці - Григорій Сковорода (2008)"

Григорій Сковорода у пошуковій системі “Яндекс”.

Для аналізу популярності запиту "Григорій Сковорода" використовуємо сервіс пошукової системи “Яндекс” wordstat.yandex, виходячи з якого, можна зробити висновок, що станом на 22 грудня 2015 року кількість запитів за місяць склала 23541, що видно на скрині:

Простежити кількість запитів за певний період в “Яндексі” можна у wordstat.yandex. Згідно з даними сервісу видно, що 42 851 запит було задано в листопаді 2014 року: