Осьмак Кирило Іванович

Кирило Осьмак - член Центральної Ради у 1917 і голова підпільного уряду України у 1944

Кирило Осьмак народився 9 травня 1890 року в м. Шишаки Полтавської губернії, помер 16 травня 1960 року у Володимирі.

Людина-легенда українського опору, з чиєї біографії можна детально вивчати історію України, її національно-визвольної війни, її гучних перемог, помилок, ілюзій, писати пригодницькі романи, недарма його ім'я було суворо заборонено в СРСР, інакше всі його комуністичні міфи розвіялися би, як туман.

1. Він, випускник Московського сільгоспінституту (1916), разом із Михайлом Грушевським був одним із засновників Української Центральної Ради в березні 1917 року, ставши першим "міністром" землеробства України в створеному нею уряді - Генеральному секретаріаті.

2. Після приходу до влади в результаті державного перевороту гетьмана Павла Скоропадського пішов в опозицію, брав участь у 3-денному антигетьманському страйку, за що був знятий з посади і перейшов на роботу до Всеукраїнського Центрального кооперативного союзу.

3. Після встановлення радянської влади в Україні Кирило Осьмак, як і багато його соратників по Центральній Раді (М. Грушевський, С. Єфремов), повірив у серйозність українізації і можливість побудови національного соціалізму. Він почав працювати в Інституті української наукової мови при Всеукраїнській академії наук, намагаючись займатися українською наукою, а не політикою, яка, втім, не залишила його осторонь. У міжвоєнний період Кирила Осьмака тричі заарештовують: в 1928, 1930 і 1938 рр. Його дружина покінчила з собою, не витримавши допитів, а сам Осьмак за цей час провів у в'язницях і таборах в цілому 6 років.

4. Перед початком війни, у 1940 р., Кирило Осьмак приїхав до Києва, де його і застала окупація міста. Він взяв участь у створенні Української національної ради в Києві. У 1943 році Кирило Осьмак разом з дочками переїхав до Львова, де вступив в тісний контакт з ОУН, а також взяв активну участь у створенні УПА. У 1944 році колишній член Центральної Ради був обраний головою президії Української головної визвольної ради (УГВР), тобто, по суті, очолив підпільний український уряд.

5. У 1944 році разом з бійцями УПА прийняв бій проти частин Червоної Армії, в результаті чого потрапив у полон. Провів у катівнях НКВС довгі 16 років (з 1944 по 1960 рр.). У 1953 р новий голова МВС Лаврентій Берія спробував "домовитися" з Йосипом Сліпим та Кирилом Осьмаком про припинення "бандерівського опору" в Україні в обмін на звільнення з в'язниці, і від обох отримав категоричну відмову. Кінець-кінцем Кирило Осьмак так і загинув у Володимирському централі в 70-річному віці у 1960 р.

У 2012 році заступник голови Української республіканської партії, екс-депутат Львівської облради Ростилав Новоженець зажадав від президента Росії Володимира Путіна вибачень за вбивство у 1960 році Кирила Осьмака. Новоженець направив до Кремля лист, в якому говорилося: "Просимо вас порушити кримінальну справу за фактом вбивства Кирила Івановича Осьмака, назвати винних у цьому злочині, притягнути їх до відповідальності і вибачитися перед Україною за вбивство українського президента". Лист так і залишився без відповіді.

Головний подвиг Кирила Осьмака.

Незважаючи на багате на трагічні і героїчні події життя, все ж таки головним подвигом Кирила Осьмака варто вважати те, що він очолив Українську головну визвольну раду. Це був головний орган підпільної української держави, який формально керував національно-визвольним рухом з 1944 року і представляв всі патріотичні сили.

Більш того, де-юре УГВР керувала всіма повстанськими загонами українців, у тому числі і легендарною УПА. Організація українських націоналістів, яка на той момент стала справжнім брендом, а згодом і символом опору, формально також підпорядковувалася Українській головній визвольній раді. На базі цього підпільного парламенту було створено уряд, і прем'єром всієї підпільної України став Роман Шухевич. А керівником УГВР і фактично президентом був обраний Кирило Осьмак - колишній член Центральної Ради, екс-політв'язень, старий борець за волю України.

Тісні зв'язки з оунівцями-мельниківцями Кирило Осьмак встановив ще під час роботи в Українській національній раді в Києві. Однак після переїзду до Львова у 1943 році він ближче зійшовся з бандерівцями і значно допоміг їм у вирішенні низки організаційних і теоретичних питань. Іншими словами, колишній український есер став співпрацювати з націоналістами в справі визначення й коригування їх ідеологічної платформи. Осьмак безпосередньо займався організацією першого з'їзду УГВР і готував до цієї історичної події цілий ряд програмних документів. За його безпосередньої участі були написані такі документи, як "Універсал" ("Звернення до українського народу"), "Платформа", "Устрій". Нагадаємо, УГВР мала об'єднати всі патріотичні українські сили, тому в основоположних документах потрібно було врахувати інтереси всіх політичних рухів.

Перший з'їзд Української головної визвольної ради можна без перебільшення назвати історичним. В умовах жорстокої війни, в якій українці були змушені воювати відразу проти кількох супротивників, об'єднати розрізнені патріотичні сили було практично нездійсненним завданням. Але Кирилу Осьмаку і його соратникам це вдалося. Мандати першого великого збору УГВР отримали 25 делегатів: 8 - з Наддніпрянщини, 17 - з Волині та Галичини. З цих 25 людей тільки 9 були партійцями ОУН(б). Крім бандерівців, в підпільний парламент входили колишні члени Центральної Ради (Кирило Осьмак, Василь Потешко і Василь Мороз), гетьманці Ярослав Біленький і Варфоломій Євтимович, лідери найбільшої парламентської сили українців у міжвоєнному польському сеймі - УНДО (націонал-демократи) Василь Мудрий і Зенон Коленський, кілька представників церкви. Готові були приєднатися до УГВР і мельниківці, але після арешту німцями Ольжича, який курирував процес, цим планам не судилося здійснитися.

Перший великий збір УГВР тривав п'ять днів - з 11 по 15 липня 1944 року. За цей час підпільний парламент попрацював вельми результативно: після суперечок і дебатів були затверджені прообраз конституції УГВР і присяга вояка УПА, прийнята програма парламенту. Саме на цьому з'їзді Роман Шухевич визнав, що Українська повстанська армія є не стільки бойовим крилом ОУН, скільки армією всього українського народу.

"Не можна сказати, що ОУН є ініціатором створення УГВР. Ініціатором, скоріше, є УПА, - говорив під час дебатів майбутній член Президії УГВР Мирослав Прокоп. - Українська головна визвольна рада - це не нова політична організація, яка буде конкурувати з іншими. Це непартійний орган народу, завдання якого - координувати існуючі угруповання для боротьби за державність ".

Після того як новий президент підпільної Української держави Кирило Осьмак (псевдо Марко Горянський) дав присягу, він приступив до виконання обов'язків голови воюючої країни. Разом з родиною голову президії УГВР поселили в с. Недільна Стреликівського району, де розміщувався штаб УПА-Захід і стояли 4 сотні УПА. Кирило Осьмак за рішенням засідання президії УГВР повинен був постійно перебувати в Україні (іншим членам допускалося їздити за кордон, щоб представляти українські інтереси).

У серпні 1944 року, коли Червона Армія вже вела запеклі бої на Західній Україні, голова УГВР перебрався в с. Гур'є Горішне. Однак тепер перебувати на одному місці було небезпечно. 23 серпня 1944 кілька сотен УПА були розгромлені військами наступаючої Червоної Армії біля містечка Турка. Кирило Осьмак також потрапив у саму гущу бою, але, по щастю, вижив і навіть зумів сховатися. Деякий час він переховувався під чужим ім'ям в с. Дорожів Дублянського району Дрогобицької області. Проте вже 12 вересня 1944 року під час однієї з облав НКВС Марко Горянський був заарештований.

Два роки Осьмака протримали в Дрогобицькій тюрмі, потім перевезли до Лук'янівської в'язниці в Києві. І весь цей час він видавав себе за іншу людину, вміло приховуючи свою особистість. НКВС навіть не підозрювало, що захопило у полон президента Української підпільної держави. Однак у 1947 році, після численних очних ставок і даних, отриманих від свідків, особистість Осьмака все ж була встановлена, після чого він був засуджений до 25 років таборів "за участь у контрреволюційній банді українських націоналістів та активну контрреволюційну націоналістичну діяльність". Знадобилося понад 230 допитів, очних ставок, кілька десятків свідків, щоб каральні органи розсекретили главу УГВР.

Зрозуміло, настільки знакову особистість неодноразово намагалися схилити до співпраці, до написання покаянних листів і закликів до соратників. Однак 60-річний Осьмак категорично відмовлявся.

Перший президент підпільної Української держави так написав своїй дочці в останньому до неї листі: "Люба, найдорожча моя донечка Наталочка! Прощаючись з цим світом, бажаю Тобі завоювати в ньому тверде місце і можливість героїчних і зухвалих кроків в Твоїй діяльності. Твій весь батько. 3 лютого 1960 р.".

Сторінки біографії Кирила Осьмака.

9 травня 1890 року - народився Кирило Осьмак в містечку Шишаки Миргородського повіту Полтавської губернії. Батько, Іван Юхимович Осьмаков, походив з міщан Курської губернії. Мати, Тетяна Андріївна Власенко, - козацького роду.

1902-1906 рр. - навчається у Миргородській школі, 1908-1910 рр. - у Полтавському Олександрівському реальному училищі.

У 1910 р. Кирило Осьмак успішно вступає до Московського сільськогосподарського інституту.

У 1911 році студент був висланий московським градоначальником за межі Московської губернії за поширення нелегальної літератури.

В грудні 1916 р. Кирило Осьмак перериває навчання і вступає на службу з постачання армії до Міністерства землеробства.

У 1917 році прибуває до Києва, де починає працювати в місцевому земстві.

З липня 1917 р. Осьмак працював керівником відділу по виданню сільськогосподарської літератури в Генеральному секретаріаті землеробства, а з січня 1918 р. на тій самій посаді в Міністерстві землеробства УНР.

З квітня 1922 р. майбутній глава УГВР стає головою Термінологічного бюро Сільськогосподарського наукового комітету України.

З початку 1925 р. Осьмак працює в Інституті української наукової мови Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

6 березня 1928 р. Кирила Осьмака заарештували у Києві. Його засудили, заборонивши на три роки проживати в шести великих містах СРСР.

2 березня 1930 Осьмак був знову заарештований за сфабрикованою справою про СВУ (Спілка визволення України) і отримав три роки таборів.

У 1932 р. був достроково звільнений. З 1932 по 1938 рр. працює в народному господарстві агрономом.

29 січня 1938 р. Осьмак знову заарештований за звинуваченням у підготовці терористичного акту проти "вождя народів". Всі звинувачення зняли в лютому 1940 р.

З 1940 по 1943 рр. проживає з сім'єю в Києві.

У 1943 р. переїжджає до Львова.

У липні 1944 року в лісі біля с. Лужок-Горішний Турківського району Дрогобицької області з ініціативи головного проводу ОУН скликаний "Великий збір", на якому була обрана УГВР. Осьмак став її керівником.

12 вересня 1944 р. під час облави в селі Дорожів радянські спецслужби захопили пораненого президента, який переховувався під іменем Івана Коваля.

У 1947 р. Кирила Осьмака засудили до 25 років таборів.

16 травня 1960 р. Кирило Осьмак помер у Володимирській тюрмі.

У 2004 році Кирила Осьмака перепоховали на Байковому кладовищі Києва.

Цікаві факти про Кирила Осьмака.

У 1953 році Осьмака возили до Москви, як вказувалося в матеріалах справи, "з метою оперативної обробки і вивчення можливості використання у заходах з розвалу націоналістичного підпілля на Україні і ОУНівських центрів, що знаходяться за кордоном". Однак в оперативних документах значиться, що переконати Осьмака не вдалося, що "він був і залишається ідейним українським націоналістом і, скоріше, готовий піти на смерть, ніж погодитися на участь у заходах, спрямованих проти ОУН та її діяльності". Співкамерники Осьмака писали, що він проти будь-якого єднання з Росією, вважає, що Росія гнобить Україну".

На початку 1990-х років українська прокуратура визнала колишнього керівника УГВР безпідставно і незаконно репресованим.

Історична пам'ять про Кирила Осьмака.

24 серпня 2007 р. у Шишаках Полтавської області був зведений пам'ятний знак Кирилові Осьмаку.

1 грудня 2007 р. на Байковому кладовищі в Києві встановлено й освячено пам'ятний знак першому голові УГВР.

З 2008 року одна з центральних площ Шишаків носить ім'я Кирила Осьмака.

Рішенням Київської міської ради від 15 вересня 2015 р. одну з вулиць столиці перейменують на честь Кирила Осьмака.

Видатний український поет Дмитро Павличко написав про українського героя поему "Кирило Осьмак".

Кирило Осьмак в соціальних мережах.

У соціальних мережах Facebook, "Однокласники", "Вконтакте" спільнот Кирила Осьмака не знайдено. У Youtube за запитом "Кирило Осьмак" - 46 відповідей:

Кирило Осьмак на Youtube

Документальний фільм: "Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Кирило Осьмак".

Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Кирила Осьмака?

Для аналізу популярності запиту "Кирило Осьмак" використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого можна зробити висновок, що за станом на 14 січня 2016 р. кількість запитів за місяць склала 11, що видно на скрині:

За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів зареєстровано в лютому 2015 - 556 запитів за місяць: